ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.08.2020Справа № 910/5815/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина»
про стягнення 6 004, 95 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго", позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» (далі - ТОВ «Інвестбудгаличина», відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 6 004, 95 грн.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 621942 від 07.12.2015 р., укладеного із ПАТ «Київенерго», в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленої позивачем теплової енергії у гарячій воді. Право вимоги за вказаним договором було відступлене позивачу (КП "Київтеплоенерго") від ПАТ «Київенерго» за договором відступлення права вимоги (цесії) № 601-18 від 11.10.2018 р.
У позові КП "Київтеплоенерго" просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді в сумі 5 578,04 грн., інфляційну складову боргу в сумі 273,32 грн. та 3 % річних в сумі 153,59 грн., а всього - 6 004, 95 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.05.2020 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст. 12, 247, 252 ГПК. Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк (з урахуванням продовження процесуального строку у зв'язку з карантином) відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома.
При цьому суд зважає на те, що прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" (зокрема, постанови № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із внесеними до неї змінами)), а також постанови від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", якими дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів, а також запроваджено послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві), свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 р. по справі № 924/369/19.
Крім того, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 р. процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року, закінчились через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06.08.2020 р.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах продовженого законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача..
Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.12.2015 р. між ПАТ «Київенерго» (постачальник) та ТОВ «Інвестбудгаличина» (споживач) був укладений договір № 621942 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримувати її та оплачувати відповідно до умов, викладених в цьому договорі (п. 1.1).
Відповідно до п. 2.2.1 договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.
Згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.06.2016 (п. 4.1), а враховуючи лист ПАТ «Київенерго» № 050КЕК/15/12/6057 від 02.08.2017 р. дія договору була продовжена до 15.06.2018 р.
Додатком № 2 до договору сторони узгодили тарифи та порядок розрахунків, зокрема, споживач на розрахунковий рахунок постачальника щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим забезпечує оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок постачальника.
Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Судом встановлено, що на виконання умов договору у серпні 2017 р. ПАТ «Київенерго» надало відповідачу послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді на суму 5 578,04 грн., що підтверджується обліковою карткою за серпень 2017 р.
Однак, відповідач, зі свого боку, зобов'язання з оплати послуг виконав неналежним чином, вартість зі спожитої теплової енергії у гарячій воді на вказану суму не сплатив.
У подальшому, як встановлено судом, між ПАТ «Київенерго» (кредитор) та КП "Київтеплоенерго" (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) № 601-18 від 11.10.2018 р. (далі - договір цесії). Відповідно до умов цього договору кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями)) як такий, що підлягає стягненню з споживача (споживачів) на загальну суму 497 554 936,91 грн станом на 01.08.2018 р. з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів (п. 1.1).
Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в додатку № 1 до цього договору. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку № 1 до цього договору (п. 1.2 договору цесії).
З укладенням цього договору кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або можуть виникнути після укладення цього договору у зв'язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії за договорами та споживачами, які зазначені у додатку № 1 до цього договору (п. 1.3 договору цесії).
У рахунок оплати за відступлене право вимоги за цим договором на суму 497 554 936,91 грн, новий кредитор прийняв 497 554 936,91 грн боргових зобов'язань кредитора перед Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що становить частину суми боргового зобов'язання за мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі № 910/7807/18 (п. 2.1 договору цесії).
Згідно з додатком № 1 до договору цесії позивач прийняв право вимоги до відповідача на суму 5 578,04 грн. Після підписання додатку № 1 до цього договору новий кредитор належним чином повідомляє споживача про відступлення йому права вимоги (п. 3.6 договору цесії).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного договору 08.04.2019 р. КП "Київтеплоенерго" листом повідомило боржника - ТОВ «Інвестбудгаличина» про відступлене йому право вимоги за договором постачання теплової енергії у гарячій воді № 621942 від 07.12.2015 р. та просило сплатити наявний борг у сумі 5 578,04 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, на підставі наведених норм та умов договору відступлення права вимоги, суд встановив, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимагати від боржника - ТОВ «Інвестбудгаличина» належного виконання зобов'язань за договором № 621942 від 07.12.2015 р. щодо сплати вартості послуг теплової енергії у гарячій воді у межах відступленої суми - 5 578,04 грн.
Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення 5 578,04 грн. основного боргу за серпень 2017 р. підлягають задоволенню.
Стосовно заявлених позивачем до стягнення матеріальних втрат у вигляді інфляційної складової боргу в сумі 273,32 грн. та 3 % річних в сумі 153,59 грн. суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши на підставі наведених норм чинного законодавства розрахунок заявлених до стягнення матеріальних втрат, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу в сумі 273,32 грн. та 3 % річних в сумі 153,59 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.
За таких обставин позовні вимоги КП "Київтеплоенерго" підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про стягнення заборгованості у сумі 6 004, 95 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина (01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19, ідентифікаційний код 36520848) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) основний борг у сумі 5 578 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 04 коп., інфляційні втрати у сумі 273 (двісті сімдесят три) грн. 32 коп., 3 % річних у сумі 153 (сто п'ятдесят три) грн. 59 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Повний текст рішення складений 31 серпня 2020 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.