вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.08.2020 Справа № 904/3008/20
за позовом Фізичної особи-підприємця Зайцева Олександра Івановича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором надання послуг з перевезення в розмірі 367 608,50 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Секретар судового засідання Перебийніс О.О.
Представники:
від позивача Дербін Д.О.
Зайцев О.І.
від відповідача не з'явився
Фізична особа-підприємець Зайцев Олександр Іванович (надалі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ" (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 367 608,50 грн., з яких: 318 000,00 грн. - заборгованість за надані послуги з перевезення, 5 598, 00 грн. - 3% річних, 44 010,50 грн. - пеня. Крім того, Позивач просив суд стягнути у складі судових витрат по справі, витрати на оплату судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з перевезення від 01.03.2017 року № 75.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
05.05.2020 року від Позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах розміру заборгованості 387 608, 50 грн., які обліковуються на розрахунковому рахунку Відповідача, у зв'язку з можливістю відчужити вказані активи, що в подальшому унеможливить виконання рішення суду.
09.06.2020 року суд відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою від 11.08.2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 27.08.2020 року.
Відповідач відзиву на позов не подав, про розгляд справ повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у справі поштові повідомлення (а.с. 118). Крім того, поштовий конверт з ухвалою суду про закриття підготовчого провадження від 11.08.2020 року повернувся до суду з поштовою відміткою "адресат відмовився".
Згідно положень ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 27.08.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши зміст вимог позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
01.03.2017 року між Позивачем (Виконавцем) та Відповідачем (Замовником) укладено Договору про надання послуг з перевезення № 75 (надалі - Договір).
Згідно п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених даним договором, Виконавець зобов'язується надати Замовнику транспортні послуги з перевезення автобусами працівників Замовника за маршрутами, розкладом руху транспортних засобів, та перевезення вантажів, зазначеними в Додатках до Договору на підставі поданих заявок.
Відповідно до п. 2.1. Договору вартість послуг, вказаних в п. 1.1. цього Договору, визначена у Додатках до даного договору, що є невід'ємною частиною даного Договору.
У відповідності до п. 2.2. Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно проводити розрахунки з Виконавцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 30 календарних днів з моменту надання рахунку на оплату за фактично надані послуги відповідно до Акта виконаних робіт.
Згідно п. 2.4. Договору, підставою для оплати наданих послуг є Акт виконаних робіт, які Виконавець передає Замовнику у триденний термін після закінчення місяця, в якому надавалися послуги перевезення.
Відповідно до п. 5.1 Договору, в редакції змін внесених додатковою угодою № 3, Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 31 січня 2020 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, які залишилися невиконаними.
На виконання умов Договору Позивач надавав відповідачу послуги з перевезення пасажирів-працівників Замовника.
Так, актами № 11 від 30.11.2019 року, № 12 від 31.12.2019 року, № 01 від 08.01.2020 року підтверджується факт надання послуг на суму 421 300,00 грн. (а.с. а.с.35, 39, 42).
Відповідач частково розрахувався за надані послуги, сплативши на користь позивача частину вартості послуг, наданих за актом № 11 від 30.11.2019 року в суму 103 300,00 грн., у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 318 000,00 грн.
На час розгляду справи доказів оплати заборгованості в зазначеному розмірі суду не надано.
Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором, Сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.
На підставі зазначеного пункту договору, Позивач вимагає стягнення пені у розмірі 44 010,50 грн. за період прострочення з 30.11.2019 року по 04.06.2020 року, яка розрахована по кожному акту окремо.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Оскільки законом у даному випадку не передбачено розмір неустойки, то застосуванню підлягають санкції, передбачені договором.
Як вище встановлено судом, умовами договору про надання послуг з перевезення, не передбачають відповідальність замовника за несвоєчасну оплату послуг перевезення у вигляді обов'язку сплатити пеню.
Таким чином, зважаючи на те, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено конкретного виду та розміру відповідальності замовника за порушення строків розрахунків, заявлена позивачем до стягнення сума пені, задоволенню не підлягає.
У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивач вимагає стягнення суми боргу з урахуванням 3% річних в розмірі 5 598,00 грн. за період прострочення з 30.11.2019 року по 04.06.2020 року по кожному акту окремо.
Як вище встановлено судом, умовами п. 2.2. Договору сторони погодили строк оплати наданих послуг перевезення протягом 30 календарних днів від дати складання акту надання послуг.
З урахуванням наведених умов, період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід обраховувати щодо кожного акта окремо, починаючи з 31 календарного дня після його підписання (по акту від 30.11.2019 року № 11 з 31.12.2019, по акту від 31.12.2019 року № 12 з 31.01.2020 року та по акту від 08.01.2020 № 01 з 08.02.2020).
Отже, за підрахунками суду розмір 3% річних за загальний період прострочення з 31.12.2019 по 04.06.2020 року по кожному акту окремо складає 4 546,23 грн.
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 322 546,23 грн., з яких: 318 000,00 грн. - заборгованість за надані послуги з перевезення, 4 546,23 грн. - 3% річних, в решті позовних вимог слід відмовити.
За змістом позовної заяви, Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як убачається з матеріалів справи, 13.05.2020 року між Позивачем (далі клієнт) та Дербіним Д.О. (далі адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати юридичну допомогу клієнту, що пов'язані з представництвом його інтересів в Господарському суді Дніпропетровської області у справі щодо відшкодування збитків за невиконання договору про надання послуг з перевезення між Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ", в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Додатковою угодою до Договору від 13.05.2020 року передбачено, що вартість послуг адвоката за даним Договором становить 20 000,00 грн. Оплата послуг здійснюється в момент підписання Договору про надання правової допомоги.
Згідно наданої довідки-рахунку № 13-05 від 13.05.2020 року у вартість послуг адвоката входить: правова консультація - 500, 00 грн.; складання претензії - 3000,00 грн.; вивчення та правовий аналіз договору, підготовка документів для звернення до суду за заявою про забезпечення позову та позовною заявою - 2000,00 грн.; складання заяви про забезпечення позову - 3000,00 грн. складання позовної заяви - 5000,00 грн.; роздруківка та посвідчення копій документів - 500, 00 грн.; участь в судових засіданнях - 6000, 00 грн.
Відповідно до приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмін судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В судовому засіданні адвокат - представник Позивача, пояснив, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу, фактично сплачені Позивачем в повному обсязі в момент підписання Договору від 13.05.2020 року. Як на доказ в підтвердження фактичної оплати таких послуг, адвокат послався на довідку-розрахунок № 13-05 від 13.05.2020.
Здійснивши оцінку наданої довідки-розрахунку, суд констатує, що зазначений документ не є доказом, який може свідчити про здійснення оплати послуг адвоката, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору, при цьому, жодних допустимих доказів, як то квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку, касового чеку, або іншого банківського документа, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи, суду не представлено.
Таким чином, за умов відсутності (неподання суду) допустимих доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу, у суду відсутні правові підстави для їх розподілу за правилами ст. 129 ГПК України.
Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд звертає увагу на те, що за подання позовної заяви до суду позивачем сплачений судовий збір у більшому розмірі ніж встановлено Закону України «Про судовий збір», сума переплати становить 300,01 грн.
Згідно ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 165, 202, 231, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ" (50078, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкр. Індустріальний, 67/19, код ЄДРПОУ 40799891) на користь Фізичної особи-підприємця Зайцева Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 318 000,00 грн. заборгованість за надані послуги з перевезення, 4 546,23 грн. три проценти річних, 4 838,19 грн. витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 02.09.2020
Суддя О.В. Ліпинський