01 вересня 2020 року справа №812/639/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року (повний текст складено 03 квітня 2019 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 812/639/18 (суддя І інстанції - Смішлива Т.В.) за заявою Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про роз'яснення судового рішення у справі № 812/639/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірними дій, стягнення військового збору та середнього грошового забезпечення за весь час затримки,-
25 березня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла вищевказана заява у якій заявник просив суд роз'яснити рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/639/18 в частині стягнення 56387,31 грн за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 по справі № 812/639/18 в повному обсязі, без відрахувань установлених законом податків та інших обов'язкових платежів чи зазначена сума підлягає стягненню на користь гр. ОСОБА_1 з відповідними відрахуваннями.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 812/639/18 заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про роз'яснення судового рішення від 23.57.2018 у справі № 812/639/18 -задоволено. Роз'яснено, що стягненню з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 підлягає середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 липня 2017 року по 25 січня 2018 року в сумі 56387,31 грн (п'ятдесят шість тисяч триста вісімдесят сім грн 31 коп.). з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів. Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу суду та відмовити в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
На обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що процесуальна процедура роз'яснення судового акта виклює можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. Після повернення з Верховного Суду, 20 липня 2020 року зазначена справа надійшла на адресу Першого апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі № 812/639/18, позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 липня 2017 року по 25 січня 2018 року в сумі 56387,31 грн (Том 1 арк.спр. 91-96).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 р. у справі № 812/639/18 - скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення військового збору та в цій частині ухвалено нову постанову. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 військовий збір в сумі 420,76 грн при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби. В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 р. у справі № 812/639/18 - залишено без змін.(Том 1 арк.спр. 230-232).
Судом встановлено, що за даними Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" рішення суду від 23 травня 2018 набрала законної сили - 29 січня 2019 року.
Виконавчий лист про стягнення з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 липня 2017 року по 25 січня 2018 року в сумі 56387,31 грн виданий 13 березня 2019 року (Том 1 арк.спр. 237).
Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що заявнику незрозумілий порядок виконання судового рішення а саме не зрозуміло, чи потрібно суму 56387,31 грн, на користь ОСОБА_1 стягувати з відрахуванням установлених законом податків та обов'язкових платежів чи зазначена сума підлягає стягненню без відповідних відрахувань.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зокрема, зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до п. 168.3 ст. 168 Податкового кодексу України розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України).
Пункт 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України визначає, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Так само, роботодавець, який виплачує доходи на користь платника податку, є відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету (пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.
При цьому відповідач, як роботодавець позивача має у своєму розпорядженні всі дані про наявність у позивача права на податкові пільги та про можливість їх застосування, а тому повинен їх враховувати під час здійснення виплати ОСОБА_1 . З огляду на викладене, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 липня 2017 року по 25 січня 2018 року утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог статті 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 812/639/18 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 812/639/18- залишити без змін.
Повне судове рішення складено 01 вересня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді І.В. Геращенко
І.В.Сіваченко