01 вересня 2020 року справа №200/10558/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Ястребової Л.В., суддів Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В.,
секретар Сізонов Є.С.,
за участі представника позивача Алексєєва О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Алексєєва Олексія Ігоровича, в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 р. у справі №200/10558/19-а (головуючий І інстанції Ушенко С.В., повний текст складено 21.05.2020р. в м. Слов'янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Алексєєв Олексій Ігорович (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії з 01.06.2018 та зобов'язати відновити нарахування і виплату пенсії, починаючи з дня припинення (а.с. 4-8).
20 травня 2020 року на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій представник позивача просив визнати протиправною бездіяльність Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягає у невиконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 200/10558/19-а з посиланням на відсутність фінансування від Пенсійного фонду України та необхідність визначення окремого порядку виплати заборгованості з пенсії Кабінетом Міністрів України; зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області негайно виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 200/10558/19-а; зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надати звіт про виконання судового рішення протягом 14 днів (а.с. 119-120).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року заяву повернуто заявникові у зв'язку з несплатою судового збору (а.с. 123-124).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, вважає рішення прийняте з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що серед ставок судового збору, встановлених в п.3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», не передбачено сплату судового збору за подання такого процесуального документу як заява про визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України). Також зазначає, що в Кодексі адміністративного судочинства України не передбачені ставки судового збору для звернення до адміністративного суду в порядку ст.383 КАС України або з будь-якою іншою заявою, яка стосується судового контролю за виконання судового рішення прийнятого адміністративним судом (а.с. 142-143).
Під час апеляційного розгляду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача до суду не прибув.
На підставі ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами в межах та доводів апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 200/10558/19-а позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.06.2018. Зобов'язано Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької відновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.06.2018. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с. 52-55).
02.12.2019 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року набрало законної сили (а.с. 72).
Обґрунтовуючи подану заяву, в порядку ст. 383 КАС України, представник позивача просив визнати протиправною бездіяльність Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягає у невиконанні рішення суду від 03.10.2018 по справі №200/10558/19-а.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України у заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду зазначається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.
Відповідно до частини 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Ставки судового збору при зверненні до суду встановлені нормами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», які не передбачають сплату судового збору за подання до адміністративного суду заяви в порядку ст. 383 КАС України.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 у справа «Меньшакова проти України» (Заява №377/02) у п.52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (наприклад, рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)».
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Отже, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Приймаючи ухвалу про повернення заяви заявникові, з підстави не сплати судового збору, не зазначивши при цьому в якому розмірі та на підставі, якої норми закону позивач повинен сплатити судовий збір, суд першої інстанції фактично позбавив позивача права доступу до суду, що свідчить про порушення його права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст. 5 КАС України.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Суд вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, неправильно застосував норми матеріального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 294, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Алексєєва Олексія Ігоровича, в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 р. у справі №200/10558/19-а - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Повне судове рішення складено та підписано 01 вересня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.В. Ястребова
Судді: Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко