01 вересня 2020 року справа №200/10018/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Ястребової Л.В., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д.,
секретар Сізонов Є.С.,
за участі представника позивача Алексєєва О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Алексєєва Олексія Ігоровича, в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 р. у справі №200/10018/19-а (головуючий І інстанції Череповський Є.В., повний текст складено 01.06.2020р. в м. Слов'янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності щодо невиплати пенсії з червня 2018 року протиправною, зобов'язання відновити нарахування та виплату пенсії з дня припинення,-
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 200/10018/19-а позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності щодо невиплати пенсії з червня 2018 року протиправною, зобов'язання відновити нарахування та виплату пенсії з дня припинення задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.06.2018 року. Зобов'язано Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.06.2018 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.49-51).
28.11.2019 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року набрало законної сили (а.с. 67).
20 травня 2020 року на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій представник позивача просив визнати протиправною бездіяльність Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягає у невиконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року у справі №200/10018/19-а з посиланням на відсутність фінансування від Пенсійного фонду України та необхідність визначення окремого порядку виплати заборгованості з пенсії Кабінетом Міністрів України; зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області негайно виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року у справі № 200/10018/19-а; зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надати звіт на виконання судового рішення протягом 14 днів (а.с. 132-133).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі № 200/10018/19-а у задоволенні заяви адвоката Алексєєва О.І. про визнання протиправною бездіяльності на виконання рішення суду, поданої в порядку ст.ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, по справі за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності щодо невиплати пенсії з червня 2018 року протиправною, зобов'язання відновити нарахування та виплату пенсії з дня припинення відмовлено (а.с. 153-155).
Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву.
В обґрунтування зазначає, що гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету. Наголошує, що відповідачем не було подано жодного доказу, що у Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відсутні кошти для сплати пенсії позивачу. Письмове твердження відповідача без надання відповідних документів щодо залишків коштів на казначейських рахунках належними доказами не являються. Звертає увагу, посилаючись на висновки Верховного Суду в постанові №К/9901/45515/18 від 23.11.2018р. та ухвалі №К/9901/2594/17 від 05.07.2018р., на можливість встановлення судового контролю вже після ухвалення рішення суду (а.с. 164-166).
Під час апеляційного розгляду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача до суду не прибув.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Відповідно до ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Тобто, виплати грошової допомоги здійснюються управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Як вбачається з листа Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 07.02.2020р. №1656/03/25-1, на виконання рішення суду від 19.09.2019 року №200/10018/19-а ОСОБА_1 проведено нарахування пенсії з 01 червня 2018 року та поновлено пенсійні виплати з січня 2020 року в місячному розмірі 2189,64 грн. Виплата боргу з пенсії за рішенням суду не здійснена, оскільки виплата боргу не передбачена бюджетом Пенсійного фонду і потребує додаткового фінансування. Також зазначено, що щомісячно при виплаті поточної пенсії в Управлінні формуються відомості нарахування по виплаті пенсій та допомоги на суму боргу. Заборгованість в сумі 34486,44 грн. буде виплачена після отримання відповідного фінансування.
Крім того, відповідно до листів від 30.07.2020 №0681-07-9/7650, від 06.08.2020 №0681-07-9/8222, від 20.08.2020 №0681-07-9/9596, від 12.12.2019 №15261/07/25-1, від 19.12.2019 №15831/07/25-1, від 28.12.2019 №16186/07/25-1, від 02.01.2020 №16/07/25-1 з додатками реєстрів судових рішень, по яким не проведено виплату пенсії, Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звертається до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області «Про виплату пенсії за рішенням суду» та зазначає про наявність рішень суду, якими зобов'язано здійснити призначення, перерахунок, поновлення та виплату пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також зазначає про загальну потребу в кількості коштів на виплату перерахованих пенсій за рішеннями судів та просить вирішити питання виділення коштів на фінансування за означеними рішеннями, які набрали законної сили. Відповідно до переліку судових рішень в додатках до листів, зокрема, наявне рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року у справі №200/10018/19-а, також зазначене ОСОБА_1 , сума 34486,44 грн.
Таким чином, відповідачем на виконання рішення суду проведено нарахування пенсії, поновлено пенсійні виплати, що свідчить про наявність дій, спрямованих на належне виконання рішення суду.
Твердження апелянта, що відповідачем не було подано жодного доказу, що у Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відсутні кошти для сплати пенсії позивачу, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки виплата пенсій особам, які перебувають на обліку в територіальних управліннях Пенсійного фонду України Донецької області проводиться Головним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області безпосередньо на розрахункові рахунки.
За вищевикладених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у спірних відносинах відсутні протиправні дії відповідача щодо неналежного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 р. №200/10018/19-а.
Суд наголошує на тому, що невиконання судового рішення відповідачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на наведене вище суд дійшов до висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо виконання рішення суду, оскільки управлінням були здійсненні необхідні заходи для виконання рішення суду.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для вжиття судом заходів реагування, передбачених ст. 383 КАС України, у зв'язку з чим заява представника позивача про визнання протиправною бездіяльність Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягає у невиконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року у справі №200/10018/19-а, не підлягає задоволенню.
Стосовно доводу апелянта на можливість встановлення судового контролю вже після ухвалення рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 КАС України.
Відповідно до частини першої загаданої процесуальної норми суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 382 КАС України).
Правові норми, закріплені у ч.1 ст.382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, ч.6 ст. 246, п.4 ч.1 ст. 322, пп."ґ" п.4 ч.1 ст. 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається порядок та строк виконання рішення, встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення.
Вказана позиція узгоджується із ухвалою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №800/592/17.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Також, колегія суддів зазначає, що статтею 382 КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 14 травня 2018 року у справі № 820/4283/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 74002808).
Серед іншого, вирішуючи питання щодо можливості встановлення судового контролю, слід враховувати особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконати без достатніх зволікань.
При цьому, суд зазначає, що виконання рішення суду, враховуючи наявність спеціальних процедур, порядку, передбачає виконання рішення з урахуванням певного часу на його виконання. Затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, процедури може у виняткових випадках бути виправдана.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду необхідно відмовити.
Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, а також обставини часткового виконання судового рішення та особливості нормативно-правового регулювання правовідносин в частині нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, суд приходить до висновку, що позивачем недоведено необхідності застосування заходів судового контролю до відповідача, та відповідно, про відмову у задоволенні заяви позивача поданої в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу суду без змін.
Керуючись ст. ст. 249, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Алексєєва Олексія Ігоровича, в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 р. у справі №200/10018/19-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 01 вересня 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Ястребова
Судді А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць