ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
02 вересня 2020 року м. Київ № 640/15735/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якій просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 23.06.2020 року № 205091 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
27 серпня 2020 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позовну заяву шляхом зупинення за виконавчим документом - постановою Київського міжрегіонального управління Укртранспезпеки від 23.06.2020 року № 205091.
Дана заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки 18.08.2020 року було відкрито виконавче провадження ВП №62837883 за оскаржуваною постановою, що у відповідності до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є самостійною підставою для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову.
Розглядаючи заяву Позивача про забезпечення позову, суд враховує приписи ч. 1 ст. 150 КАС України, згідно з якою, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову та статті 154 КАС України, за змістом якої, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
При цьому, за змістом ч. 2 ст. 150 КАС України визначено умови, за яких допускається таке забезпечення. Зокрема, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.
В той же час заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.
Також при розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
З наведеної норми Закону вбачається, що загалом забезпечення позову допускається за наявності відповідних підстав, а саме: небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду чи ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у наслідок невжиття таких заходів, або очевидності ознак протиправності дій чи рішень суб'єкта владних повноважень.
Розглянувши зміст заяви про забезпечення позову, мотиви її подання з викладом обставин, якими Позивач підтверджує доцільність вжиття таких заходів, суд вважає наявними підстави для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення адміністративного позову виходячи з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення стягнення на підставі постанови про застосування штрафу. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2020 року заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 205091, якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 адміністративно господарський штраф у розмірі 34000,00 грн. за порушення абз. 16 с. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У вищевказаній постанові зазначено дату набрання законної сили 23.06.2020 року та строк пред'явлення до виконання 23.09.2020.
До заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 надано роздруківку з автоматизованої системи виконавчих проваджень, в якій міститься інформація про відкриття Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчого провадження № 62837883 за виконавчим документом виданим Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки щодо стягнення штрафів про адміністративне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 копію довідки АТ КБ «Приватбанк» від 25.08.2020 року № Т3AV3CCGVVOJH5BA проте, що заявник має рахунки в цьому банку на які накладено арешт згідно постанови ВП № 62837883 від 18.08.2020 року, при примусовому виконанні постанови № 205091 від 23.06.2020 року, що видало Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
З Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567), вбачається, що адміністративно-господарські штрафи накладаються шляхом винесення керівником (або його заступником) органу державного контролю (Укртрансбезпеки чи її територіального органу) відповідної постанови, яка є обов'язковою для виконання правопорушником.
Пунктом 28 Порядку №1567, адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
В свою чергу, згідно ч. 5 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року за №2344-III (далі - Закону України «Про автомобільний транспорт») адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.
Аналіз вказаної норми права свідчить про те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу у розумінні п.7 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та за умови відсутності факту добровільного виконання такого рішення органу державного контролю, вона підлягає примусовому виконанню на підставі Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно частини сьомої вказаної статті Закону, у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Таким чином, відкриття виконавчого провадження з виконання оскаржуваної постанови може призвести до негативних фінансових наслідків для заявника, оскільки з його рахунків позивача в примусовому порядку може бути стягнуто кошти.
В свою чергу, вичерпний перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій визначені ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», серед яких відсутня така підстава, як оскарження виконавчого документа у судовому порядку.
З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що ні Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567, ні ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено зупинення дії та виконання постанови Укртрансбезпеки чи її територіального органу про накладення штрафів безпосередньо державним виконавцем у разі оскарження останньої у судовому порядку.
Пунктом 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта.
Також, пунктом 5 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За таких обставин суд доходить висновку про можливість задоволення заяви позивача про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення штрафу на підставі постанови Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №205091 від 23.06.2020 року, якою на позивача було накладено штраф у розмірі 34000,00 грн.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у такій спосіб має на меті збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову саме таким чином буде відповідати предмету позову, не тягне фактичного вирішення спору по суті та забезпечить збалансованість інтересів сторін, що, свою чергу, не суперечить положенням законодавства України.
Крім цього, за приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі повинні бути зазначені окрім іншого й: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно, вірність та повнота зазначення такої інформації є вимогою до форми ухвали в розумінні ст. 156 КАС України.
За змістом частини 1 статті 12 Закону «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Тому, враховуючи що позивачем у даній справі й відповідно - стягувачем, не є суб'єкт владних повноважень, тому такий строк встановлено терміном 3 роки.
З урахуванням викладеного, керуючись вимогами статей 150-154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Задовольнити частково заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Зупинити дію постанови Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №205091 від 23.06.2020 року про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34000,00 грн.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 статті 156 КАС України.
Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), а боржником: Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (03083, м. Київ, просп. Науки, 57, код ЄДРПОУ 39816845).
Строк пред'явлення ухвали до виконання до « 01» вересня 2023 року.
Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда