ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову в забезпеченні позову
01 вересня 2020 року м. Київ № 640/18227/20
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов,
Адвокат Хміль В.М. звернувся в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів від 23.03.2020 №195013, №195120 та від 06.04.2020 №195130, №195131.
Представником позивача подано заяву про забезпечення позову до ухвалення рішення в адміністративній справі шляхом: зобов'язання
Ставищенський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) призупинити будь-які дії в рамках виконавчих проваджень №62616278, 62614841, 62616554 та 62614727 та зняти обмеження щодо використання/відчуження Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 свого майна.
Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В обґрунтування клопотання про забезпечення позову представник зазначив, що на підставі оскаржуваних постанов відкрито виконавчі провадження №62616554, №62616278, №62614841 та №62614727, однак знаходження позивача в Єдиному реєстрі боржників негативно впливає на ведення його господарської діяльності, сума штрафів (1700,00 грн., 1700,00 грн., 17000,00 грн., 34000,00 грн.), є значною для позивача та у разі примусового стягнення позивач буде позбавлений можливості здійснювати розрахунки з контрагентами, сплачувати податки, тощо, такі дії можуть призвести до призупинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання оскаржуваних постанов, є очевидна загроза заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів .
На думку суду, заява є необґрунтованою, позаяк представником не надано доказів на підтвердження обставин, зазначених у заві. Зазначаючи, про вагомість суми та можливість завдання шкодив разі примусового стягнення сум штрафів, представник не надає доказів матеріального стану фізичної особи підприємця.
Крім того, заборона державному виконавцю вчиняти будь-які дії, зокрема щодо арешту майна, що дасть можливість позивачу відчужити майно (автомобіль), може призвести до неможливості стягнення сум штрафів у майбутньому. Представником позивача з цього приводу не наведено обґрунтувань, що така заборона і можливість відчужити майно буде співмірними згідно з частиною другою статті 151 КАС України та в разі відмови в задоволенні позову рішення суду буде виконано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, тому відмовляє в її задоволенні.
Керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець