ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 серпня 2020 року м. Київ № 824/1312/19-а
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (надалі також - позивач) звернулось до Чернівецького адміністративного суду міста Києва з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (надалі також - відповідач) про стягнення податкового боргу.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.11.2019 в порядку п.2 ч.1 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою суду від 21.02.2020 року відкрито провадження у справі та призначено спрощене провадження. Запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Станом на 31.10.2019 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість на загальну суму 33066,40 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Вказана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №722-54 від 14.02.2018.
Оскільки відповідачем заборгованість добровільно не погашена, податковий орган звернувся до суду для того, щоб стягнути її в судовому порядку.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що не отримував податкове повідомлення - рішення, оскільки воно не було направлено на адресу його місця проживання. До того ж вказує, що не є власником нерухомого майна, на яке нарахований податок.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Згідно з даними довідки про податкову заборгованість за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 33066,40 грн.
Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріали справи підтверджують, що спірна сума заборгованості в розмірі 33066,40 грн., виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №722-54 від 14.02.2018.
Доказів сплати суми податкового зобов'язання до суду не надано, тому, спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.
За приписами п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 58.1., абз. 2 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: 1) невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; 2) завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; 3) заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Згідно з п. 287.5. ст. 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Відповідно до п. 287.9. ст. 287 Податкового кодексу України у разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені цією статтею, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджується, що податкове повідомлення - рішення №722-54 від 14.02.2018 року було направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою: АДРЕСА_1 та повернуте відправнику за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до відповіді на запит, Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області повідомило, що ОСОБА_1 значилася зареєстрованою за місцем проживання АДРЕСА_2 .
На підтвердження даних обставин, позивачем надано копію паспорту, з якого вбачається, що 22.01.2004 відповідач зареєстрований у АДРЕСА_2 .
До того ж, відповідно до договору купівлі-продажу від 09.02.2004 №300, квартиру АДРЕСА_3 , було відчужено гр. ОСОБА_2 .
У той же час, відповідач заперечує проти факту наявності боргу, оскільки не отримував податкове повідомлення-рішення №722-54 від 14.02.2018, а тому звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Таким чином, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, направлене позивачем за адресою: АДРЕСА_1 не є належним доказом надіслання (вручення) податкового повідомлення - рішення №722-54 від 14.02.2018 відповідачу, оскільки воно надіслано не за адресою місця проживання відповідача.
Отже, грошове зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням №722-54 від 14.02.2018 не набуло статусу узгодженого та не є податковим боргом, а тому вимоги позивача є передчасними.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи вищевикладені обставини в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення податкового боргу з відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Позивач: Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 43143196)
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій