ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 серпня 2020 року м. Київ № 640/2205/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фірми «Сіногідро Корпорейшн Лімітед», що діє через зареєстроване в Україні представництво «Сіногідро Корпорейшн Лімітед» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу,
Фірма «Сіногідро Корпорейшн Лімітед» (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про скасування постанов від 19.11.2018 року №№076325, 076326, 076327 про застування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700,00 грн. відповідно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірки позивача проведено з порушенням норм Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), оскільки про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання не повідомила ні під розписку, ні рекомендованим листом з повідомленням. Також зазначено, що штрафи застосовано не до фірми «Сіногідро Корпорейшн Лімітед», а до її представництва в Україні, яке не є юридичною особою і відповідно не є суб'єктом правопорушення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Представник відповідача відзиву на адміністративний позов не надіслав, вимоги ухвали суду не виконав.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, Фірма «Сіногідро Корпорейшн Лімітед» є юридичною особою, має представництво в Україні «Сіногідро Корпорейшн Лімітед». Згідно положення про представництво останнє не є юридичною особою, здійснює свою діяльність керуючись законодавством України та представляє інтереси компанії. Основним видом діяльності якого є будівництво доріг та автострад, будівництво мостів, будівництво водних споруд, будівництво трубопроводів, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, будівництво інших споруд, не включених в інші групи.
19.11.2018 року заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. винесено постанови №№076325, 076326, 076327, відповідно до яких на Представництво «Сіногідро Корпорейшн Лімітед» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 1 700,00 грн.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних постанов представництвом не було оформлено товарно-транспортну накладну встановленої форми, індивідуально-контрольну книжку, за що передбачена відповідальність, передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погоджуючись із зазначеними постановами позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним постановам суд вважає за необхідне вказати наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт».
За змістом частини сьомої статті 6 названого Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" визначено, що з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та відповідно до пунктів 9 і 9 1 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України постановляє утворити Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
Згідно з пунктом 1 положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Відповідно до пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
За приписами пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" погоджено пропозицію Міністерства інфраструктури щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.
Додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 592 визначено перелік територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті, які утворюються - Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
В частині повноважень Київського міжрегіонального управління Укртансбезпеки щодо розгляду справ про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", суд зазначає наступне.
Пункти 1 і 8 Положення № 103 визначають, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Системний аналіз наведених норм з урахуванням утворення Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки як структурного підрозділу апарату служби, суд дійшов висновку, що на Відповідача покладено обов'язок розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача про протиправність оскаржуваних постанов, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що його не було завчасно повідомлено про дату та час розгляду справи про застосування щодо представництва адміністративно-господарських санкцій, що на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем положень Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567.
Відповідно до п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами державного контролю під час планових, позапланових та рейдових перевірок на підставі направлення на перевірку.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (п. 14 Порядку № 1567).
Пунктом 15 Положення № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
З аналізу норм, зазначених в розділі «Рейдова перевірка» Порядку № 1567, вбачається, що рейдова перевірка проводиться на підставі затвердженого тижневого графіку на підставі направлення. При цьому даний розділ не містить у собі обов'язок контролюючого органу направляти на адресу суб'єкта господарювання графік проведення рейдових перевірок та направлення.
Відповідно до п.21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу посадова особа робить запис у дорожньому листі із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 22 Порядку № 1567).
Відповідно до п. 24 Порядку № 1567 акти, зазначені у пунктах 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.
Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п. 25 Порядку №1567).
Відповідно до п.п.26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Згідно із п. 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відповідно до п. 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (абз. 2 п. 29 Порядку №1567).
Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.
При цьому розгляд справи про порушення можливий у відсутність уповноваженої особи суб'єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб'єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб'єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.
Суд звертає увагу на той факт, що відповідачем не спростовано адміністративний позов щодо порушень останнього Порядку №1567 в частині вище зазначених норм про розгляд справи про застосування адміністративно-господарських санкцій.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують факт сповіщення представництва про розгляд справи про застосування адміністративно-господарського штрафу.
При цьому суд зазначає, що Порядком чітко передбачено надсилання повідомлення про розгляд справи суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Отже, відповідачем не було дотримано приписів вищевказаного Порядку № 1567 та Інструкції №254 щодо дотримання процедури розгляду акту перевірки суб'єкта господарювання про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило представника останнього законного права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.
Крім того, Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Відокремлений підрозділ не є юридичною особою, а тому не може від свого імені відкривати рахунки, набувати майно, нести юридичну відповідальність. Юридична особа несе повну юридичну відповідальність по зобов'язанням, що виникають з діяльності її відокремленого підрозділу. Відокремлені підрозділи не підлягають державній реєстрації (оскільки державна реєстрація означала б, що відокремлений підрозділ є юридичною особою), але інформація про відокремлений підрозділ вноситься до ЄДР до запису про юридичну особу, яка їх утворює. Найменування відокремленого підрозділу повинно містити слова «відокремлений підрозділ» («філія», «представництво» тощо) та вказувати на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ.
Як зазначалося вище, Фірма «Сіногідро Корпорейшн Лімітед» є юридичною особою, має представництво в Україні «Сіногідро Корпорейшн Лімітед». Згідно положення про представництво останнє не є юридичною особою, здійснює свою діяльність керуючись законодавством України та представляє інтереси компанії. Основним видом діяльності якого є будівництво доріг та автострад, будівництво мостів, будівництво водних споруд, будівництво трубопроводів, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, будівництво інших споруд, не включених в інші групи
Виходячи з положень ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами
Таким чином, відповідач діяв не у в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, застосовуючи до Представництва «Сіногідро Корпорейшн Лімітед» адміністративно-господарський штраф шляхом винесення оскаржуваних постанов.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), зокрема у п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04 повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною другою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування постанов відповідача від 19.11.2018 року №№076325, 076326, 076327 про застування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700,00 грн. відповідно.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно- господарського штрафу від 19.11.2018 року №№076325, 076326, 076327.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь Представництва «Сіногідро Корпорейшн Лімітед» (код ЄДРПОУ 39816845) судовий збір в сумі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №1267 від 28.01.2019 року.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій