ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 вересня 2020 року м. Київ № 640/4557/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов"язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з моменту звернення за її призначенням, а саме з 29.10.2019.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на закони України "Про державну службу", "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", та зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно відмовлено в призначенні їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки у зв'язку з переходом на інший вид пенсії за нормами іншого закону, при поверненні до раніше призначеної пенсії фактично відбулося її нове призначення.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Конституцію України, закони України "Про державну службу", "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", Постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2003 № 703 «Про віднесення деяких посад працівників органів державної влади, інших державних органів, установ до відповідних категорій посад державних службовців та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» та зазначає про відсутність правових підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії позивача, оскільки позивачу вже було призначено пенсію за віком відповідно Закону України "Про державну службу". Також відповідач зазначає, що довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця підлягали видачі Інститутом законодавства Верховної Ради України у строк до 01.05.2018.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
29.10.2019 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». До заяви позивачем додано довідку Інституту законодавства Верховної Ради України від 26.10.2019 № 22/271-1-57 про заробітну плату для призначення пенсії.
Листом від 13.02.2020 № 2600-0310-8/8421 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 29.10.2019 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 22.10.2019 № 22/271-1-57, № 22/272-1-57, виданих Інститутом законодавства Верховної Ради України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Положеннями статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із частиною другою статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до статті 45 зазначеного Закону 1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється із дня подання заяви з усіма необхідними документами на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що містяться на час переведення в пенсійній справі, а також додаткових документів, які отримали органи Пенсійного фонду України.
Як вбачається із відзиву відповідача та не заперечується позивачем, з 19.10.2016 позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 5 639,20 грн. Згідно із заявою від 26.09.2017 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
29.10.2019 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просила перевести на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З урахуванням наведеного суд критично ставиться до пояснень позивача щодо звернення із заявою про призначення їй пенсії, оскільки пенсію призначено позивачу 19.10.2016.
При цьому, суд враховує позицію відповідача, що пенсія призначається один раз, яка за заявою особи може бути переведена з одного виду на інший.
Щодо посилань позивача, як на можливість повторного призначення пенсії, на постанову Верховного Суду України від 09.12.2014 у справі № 21-540а14, в якій вказано, що при поверненні до раніше призначеної пенсії фактично відбулося її нове призначення суд зазначає, що Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України на підставі аналізу норм права дійшла висновку, що Законом № 2262-XII та іншим законодавством у сфері пенсійного забезпечення громадян не передбачено збереження щомісячної доплати до пенсії при поновленні виплати пенсії, яка була припинена у зв'язку з переходом на пенсію, призначену за іншим законом. В даній постанові питання повторності призначення пенсії не вирішувалось.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у разі переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» за відсутності здійсненого перерахунку на підставі довідки Інституту законодавства Верховної Ради України від 26.10.2019 № 22/271-1-57 про заробітну плату для призначення пенсії, розмір пенсії буде меншим від розміру призначеної позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не буде відповідати принципам загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Щодо наявності підстав для перерахунку пенсії, суд зазначає наступне.
У ході реформування системи державного управління 10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, Закон України «Про державну службу» №889-VIII.
З 01.05.2016 набув чинності Закон №889-VIII, а положення Закону України «Про державну службу» 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII).
Натомість, у статті 90 Закону №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №501/2412/16-а, від 11.12.2019 у справі №555/2321/16-а, від 06.02.2020 у справі №508/808/16-а
Разом з тим, згідно з пунктом 6 Закону №889-VIII на працівників Національної академії державного управління при Президентові України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту законодавства Верховної Ради України, які на день набрання чинності цим Законом є державними службовцями, поширюється дія цього Закону протягом двох років з дня набрання ним чинності.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що Закон №889-VIII набрав чинності 01.05.2016 суд бере до уваги доводи відповідача, що дія Закону №889-VIII з 01.05.2018 не поширюється на позивача та із вказаної дати підлягав припиненню статус позивача як державного службовця.
Вказана позиція суду грунтується на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 11.09.2019 у справі № 9901/226/19.
Позивачем під час розгляду справи дані обставини не спростовані.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав, як для призначення так і перерахунку раніше призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі заяви позивача від 29.10.2019 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 22.10.2019 № 22/271-1-57, № 22/272-1-57, виданих Інститутом законодавства Верховної Ради України.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем доведено правомірність дій щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача та, як наслідок, переведення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов"язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева