02 вересня 2020 року справа № 340/2181/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з заявою до Управління про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру виплати нарахованої пенсії за період, починаючи з 01 січня 2018 року.
Водночас просив зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію в розмірі грошового забезпечення з урахуванням 100% суми її підвищення, починаючи з 01 січня 2018 року, врахувавши раніше отримані кошти.
У позовній заяві зазначає, що відповідач перерахував пенсію в сторону збільшення за період, починаючи з 01 січня 2018 року.
Однак припинив виплату частини суми збільшення упродовж двох років на підставі приписів нормативно-правового акту Уряду України.
Вважає, що дії Управління протиправні, оскільки згаданий підзаконний акт суперечить Основному Закону України та іншим законам.
Управління заперечило щодо задоволення позову, надіславши відзив на нього (а.с.18-19).
Стверджує, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду.
Водночас зазначає, що, зменшуючи виплату збільшення пенсії, керувалось приписами діючого законодавства.
Ухвалою суду від 24 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.13-14).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, позивач - пенсіонер Державної служби України з надзвичайних ситуацій та перебуває на обліку в Управлінні з 29 грудня 2005 року (а.с.1-7, 31).
ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон).
21 лютого 2018 року Уряд України прийняв Постанову «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 (далі - Постанова), котра набрала чинності з 24 числа того ж місяця і року.
Приписами пунктів 1 та 2 Постанови встановлено, що треба перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Управління перерахувало пенсію позивача з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 02 квітня 2018 року (а.с.32).
Грошове забезпечення склало 9787,50 грн.
Розмір пенсії по відношенню до грошового забезпечення становить 62% (а.с.31).
ОСОБА_1 не ставить під сумнів правильність розрахунку такої величини.
За 2018 рік відповідач виплачував пенсію у сумі 4167,01 грн., з 01 січня 2019 року - 5117,63 грн., а з 01 січня 2020 року - 6068,25 грн. (а.с.31).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, позивач прагне виплати пенсії у нарахованому розмірі та сплати додаткових коштів за періоди, що минули.
Стверджує, що отримує пенсію у меншому розмірі з вини Управління.
Відповідно до приписів частини 2 статті 55 Закону нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Отже до спірних правовідносин не поширюється строк звернення до суду.
Аналіз фактичних обставин справи вказує, що відповідач перерахував пенсію в сторону збільшення, а потім зменшив виплату підвищення, керуючись приписами Постанови.
Таким чином, зменшивши виплату збільшення пенсії ОСОБА_1 упродовж 2018-2019 років, Управління частково припинило її виплату на підставі підзаконного нормативно-правового акту.
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже право на отримання пенсії є конституційним правом людини і громадянина.
Відповідно до приписів пунктів 1 та 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Приписами частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 2) встановлено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Припис пункту 5 частини 1 цієї ж норми Закону 2 надає право припиняти виплату пенсії лише у випадку, коли це встановлено законом, а не підзаконним нормативно-правовим актом.
Законодавець, приймаючи статтю 49 Закону 2, не делегував право встановлювати інші випадки припинення виплати пенсії іншим владним суб'єктам.
Це доводиться тим, що закони приймаються виключно Парламентом України.
У разі делегування таких повноважень це б суперечило приписам пунктів 1 та 6 частини 1 статті 92 Конституції України.
Приписами частини 4 статті 63 Закону встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Сукупний аналіз цієї норми Закону, Конституції України та Закону 2 вказує на наступне.
У відповідача на підставі приписів Постанови виник обов'язок провести перерахунок пенсії позивача в сторону збільшення.
Водночас Управління не мало права припиняти виплату частини збільшення суми пенсії на підставі підзаконного нормативно-правового акту.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що до спірних правовідносин не може бути застосовано підзаконний акт Уряду України в частині, яка суперечить Основному Закону, Закону і Закону 2.
Суд ж, керуючись приписами частини 3 статті 7 КАС України, застосовує правові акти, які мають вищу юридичну силу і узгоджуються між собою.
Такий правовий висновок суду є очевидним, що не могло не розуміти Управління.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже у суб'єкта владних повноважень існує первинний обов'язок перевіряти дії на відповідність Конституції України.
Приписами частини 2 статті 8 Основного Закону встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Таким чином Управління, частково припиняючи виплату нарахованої пенсії на підставі підзаконного нормативно-правового акту, діяло всупереч приписів статей 8, 19 та 92 Конституції України.
Тому відповідач допустив протиправні дії, які призвели до виплати ОСОБА_1 основного розміру пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року у розмірі, що є меншим від нарахованого.
Відповідач мав сплачувати у цей період основний розмір пенсії у сумі 6068,25 грн. (9787,50 х 0,62).
За таких обставин позов належить задовільнити.
Судові витрати у справі складаються з судового збору у сумі 840,80 грн. (а.с.8).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення розміру виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області доплатити ОСОБА_1 пенсію за період, починаючи з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року, з урахуванням її розміру у сумі 6068,25 грн. та раніше сплачених коштів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 840,80 грн.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині сплати заборгованості з виплати пенсії за січень 2018 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей