про залишення позовної заяви без руху
26 серпня 2020 року м. Київ № 320/7350/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).
Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 ст. 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайногого характеру який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з 1 січня 2020 року встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 грн.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 1 (одну) вимогу немайнового характеру. Отже, позивачу за звернення до адміністративного суду з даним позовом слід сплатити 840,80 грн.
До позовної заяви позивач додав фіскальний чек від 20.07.2020 №1043993336 про сплату не договірного платежу у розмірі 840,80 грн. Суд, перевіряючи зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сплаченого на підставі фіскального чеку від 20.07.2020 №1043993336, встановив, що у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства Діловодство спеціалізованого суду не знайдено підтвердження зарахування такого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Тому, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду доказів, що підтверджують зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сплаченого в розмірі 840,80 грн. на підставі фіскального чеку від 20.07.2020 №1043993336.
Положеннями ч. 1 ст. 25 КАС України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 11.12.2003 №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання особи.
Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Суд зазначає, що згідно з абз. 2 п. 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, відомості про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України:
- у вигляді книжечки (зразка 1993 року) - шляхом проставлення в ньому штампа реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 1 або штампа зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 2;
- у формі картки (зразка 2015 року) - шляхом внесення інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у такий паспорт, у разі наявності робочих станцій та підключення органу реєстрації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр). У разі непідключення органу реєстрації до Реєстру особі видається довідка про реєстрацію або зняття з реєстрації місця проживання, а внесення інформації до безконтактного електронного носія здійснюється територіальним підрозділом ДМС на підставі такої довідки.
Суд зазначає, що копія документу про підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача є визначальним для встановлення територіальної підсудності даної адміністративної справи.
Отже, позивачу слід подати до суду належним чином завірену копію дпро підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення ст. 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду доказу підтверження місця реєстрації ОСОБА_1 та доказу підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сплаченого в розмірі 840,80 грн. на підставі фіскального чеку від 20.07.2020 №1043993336.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАС, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.