ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" вересня 2020 р. справа № 300/2126/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гундяк В.Д., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи” про заміну сторони виконавчого провадження, -
25.08.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи” подано до суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса за № 5051 від 19.09.2018 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Укрсоцбанк”.
Зокрема заявник просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні, так як 25.03.2019 року між Акціонерним товариством “Укрсоцбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи” укладено договір відступлення права грошової вимоги за кредитними договороми, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ч.2 ст.167 КАС України, якщо подана заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Частиною 1 ст. 379 КАС України, яка міститься в розділі IV КАС України “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах”, визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно практики ЄСПЛ поняття “суд, встановлений законом” передбачає, в тому числі, дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства між собою - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, суб'єктний склад та характер спірних матеріальних правовідносин. Таким критерієм може бути також і пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Так, на відміну від розділу IV КАС України, розділ VI ЦПК України встановлює порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних не тільки з виконанням судових рішень у цивільних справах, а і рішень інших органів (посадових осіб).
Зокрема даний розділ ЦПК України містить ст.442, яка теж регламентує порядок заміни сторони виконавчого провадження.
При цьому, як вбачається з назви розділу Кодексу, в якому міститься дана стаття, положення останньої поширюються не тільки на судові рішення у цивільних справах, а і на рішення інших органів (посадових осіб).
Таким чином, ЦПК України містить пряму вказівку на вид судочинства, зокрема цивільне, в якому слід вирішувати питання щодо заміни стягувача в даному виконавчому провадженні.
Окрім цього, суд приймає до уваги, що предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції. За загальним правилом основний спосіб розмежування предметної юрисдикції полягає в розмежуванні за видом спірних правовідносин.
Відповідно до матеріалів заяви відносини між сторонами вищезгаданого виконавчого провадження є цивільно-правовими як такі, що виникли внаслідок укладення та виконання кредитного договору.
Наведене виключає можливість розгляду даної заяви в порядку, визначеному ст.379 КАС України, а відтак останнє слід повернути заявнику без розгляду.
Одночасно, на переконання суду, наявність процесуальної невизначеності щодо процедури вирішення заяв про заміну сторони у виконавчому провадженні, поданих з юрисдикційними чи іншими порушеннями, не надає адміністративному суду права вирішення такого подання в порядку, визначеному ст.379 КАС України.
Крім того не може бути прийняте до уваги посилання заявника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 по справі № 826/7941/17, оскільки правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в даному судовому рішенні, стосується розмежування предметної юрисдикції, визначеної КАС України та ЦПК України станом до 15.12.2017 року, тобто в редакціях, відмінних від чинних процесуальних кодексів.
Керуючись статтями ч.2 ст.167, 241, 248, 256, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.442 ЦПК України суддя, -
заяву Товариством з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи” про заміну сторони виконавчого провадження повернути заявнику без розгляду.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з 01.09.2020, як дня складення повного судового рішення.
Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.