25 серпня 2020 року Справа № 160/6913/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 43145015) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми податкового боргу,-
24.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути суму податкового боргу у розмірі 570 576,34 грн. з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В обґрунтування позову зазначено, що в інтегрованих картках платника податків станом на теперішній час по платнику податків обліковується податковий борг на загальну суму 570 576,34 грн., який виник в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. У добровільному порядку податковий борг відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.06.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
30.07.2020 року на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, у якому представник відповідача повідомив, що перевірка, за висновками якої нараховано грошове зобов'язання, відбулась із порушеннями вимог податкового законодавства. Відповідач зазначає, що податкові повідомлення-рішення оскаржувались до Державної податкової служби України, проте відповіді на скаргу останній не отримував, а тому вважає таке грошове зобов'язання неузгодженим.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Платник податків ОСОБА_1 має податковий номер НОМЕР_1 та перебуває на обліку в контролюючому органі.
З матеріалів справи вбачається, що в інтегрованих картках платника податків станом на теперішній час обліковується податковий борг на загальну суму 570 576,34 грн., у тому числі:
- з податку на додану вартість 305 519,73
- з податку на доходи фізичних осіб у сумі 246 023,25 грн.
- з військового збору у сумі 19 033,26 грн.
Податковий борг з військового збору у сумі 18041,99 грн. нараховано згідно податкового повідомлення - рішення №0535191305 від 16.10.2018 року.
Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 216 503,69 грн. нараховано згідно податкового повідомлення - рішення №0535081305 від 16.10.2018 року.
Податковий борг зі штрафу відсутність реєстрації податкових накладних у сумі 79 523,00 грн. нараховано згідно податкового повідомлення - рішення №0535761305 від 16.10.2018 року.
Податковий борг з податку на додану вартість у сумі 198 807,50 грн. нараховано згідно податкового повідомлення - рішення №0535751305 від 16.10.2018 року.
На виявлені контролюючим органом заниження податкових зобов'язань нарахована пеня згідно із податковими повідомленнями-рішеннями №0535751305, 0535081305, 0535191305 від 16.10.2018 року.
У зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, відповідачу податковим органом було виставлено податкову вимогу від 02.04.2019 року № 22251-57/87 про наявність податкового боргу, який становить 570 692,90 грн., яка, згідно матеріалам справи, була направлена на адресу відповідача, проте, поштовий конверт не був отриманий відповідачем та повернувся до ГУ ДПС із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Отже податкова вимога не була отримана відповідачем не з вини податкового органу.
Доказів добровільного погашення відповідачем податкової вимоги від 02.04.2019 року № 22251-57/87, матеріали справи не містять, таким чином сума податкового боргу є узгодженою.
Однак суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Як встановлено судом, дійсно відповідач звертався зі скаргами до контролюючого органу на податкові повідомлення-рішення.
Судом також встановлено, що відповідно до листа контролюючого органу від 09.11.2018 року №17524/Д/99-99-11-02-01-14 скарги ОСОБА_1 були повернуті йому без розгляду, з підстав не відповідності скарг вимогам статті 8 Закону України «Про звернення громадян» та не підписані скаржником.
Втім, суд звертає увагу, що контролюючим органом не надано доказів направлення означеного листа на адресу відповідача.
Означене також вказує позивач у відзиві на позовну заяву.
Згідно з п. 56.1. ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з положеннями п.п. 56.8., 56.9. ст. 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Ухвалою суду від 18.08.2020 року витребувано у Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) докази направлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та отримання ним листа ДФС України від 09.11.2018 року №17524/Д/99-99-11-02-11-14.
Станом на час розгляду справи означену ухвалу не було виконано та не надано на адресу суду доказів направлення ОСОБА_1 листа ДФС України від 09.11.2018 року №17524/Д/99-99-11-02-11-14.
Отже, суд доходить висновку, що лист ДФС України від 09.11.2018 року №17524/Д/99-99-11-02-11-14 на адресу позивача не направлявся та не надходив, що не спростовується відповідачем та наявними матеріалами даної справи.
З огляду на наведене, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що керуючись ч. 2 п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, скарги ОСОБА_1 вважаються задоволеними.
А отже, суд зазначає, що сума грошового зобов'язання, що вказана у податкових повідомленнях-рішеннях, на підставі яких було визначено відповідачу суму податкового боргу, є неузгодженою.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
Згідно пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Втім, враховуючи встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку, що податковий борг не є узгодженим.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 43145015) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів - відмовити.
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Горбалінський