31 серпня 2020 року Справа № 160/6114/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. З статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 24.03.2020 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. З Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позову зазначив, що має достатній та необхідний стаж роботи, що дає йому право на отримання пенсії за віком відповідно до ч. З статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому відмова відповідача у призначенні такої пенсії у зв'язку з неможливістю зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу фактично з формальних підстав є незмістовною, оскільки у трудовій книзі щодо вказаних періодів роботи наявні усі необхідні записи, які є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу. За викладених обставин просить задовольнити позов.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що надані позивачем довідки про підтвердження наявного трудового стажу потребували перевірки достовірності їх видачі та після її (перевірки) проведення позивача запрошено до Пенсійного органу для вирішення питання про призначення пенсії, проте заявник від такої пропозиції відмовився та вирішив звернутися до суду із цим позовом, що у свою чергу свідчить про безпідставність позовних вимог.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із таких такого.
Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що 24.03.2020 року позивач через ВЕБ-ПОРТАЛ Пенсійного фонду України звернувся з особистою заявою і документами на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 (із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»).
Листом «Про відмову в призначенні пенсії» від 01.04.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах Мотивом відмови слугували обставини того, що надані позивачем пільгові довідки від 20.03.2020 р. № 215 та від 28.02.2020 р. № 163 видані ПАТ «Шахтоуправління Тернівське» потребують перевірки в контрольно- ревізійному відділі Пенсійного фонду України і лише за умови надходження результатів перевірки, можливо повернутися до розгляду питання призначення пенсії.
Тобто, відповідачем фактично не заперечується право позивача на отримання пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не ставиться під сумнів достатня кількість пільгового стажу підземної роботи та не заперечується, що посади на яких працював заявник відноситься до списку посад, що дає право на призначення пенсії відповідно до наведеної норм.
Пенсійний орган лише вказав про необхідність перевірки даних наданих довідок, втім одразу відмовив у призначенні пенсії, чим на думку позивача діяв з формальних підстав, тим самим порушивши його право особи на соціальний захист з боку держави.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ч.І ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд України і його територіальні підрозділі здійснюють керівництво та управління солідарною системою, проводять збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначають пенсії, підготовляють документи для їх виплат та виконують інші управлінські функції. Вони по суті є органами державної виконавчої влади і суб'єктами владних повноважень, а тому, керуючись вимогами ст.19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII, Закон України «Про «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було доповнено розділом XIVі щодо пенсійного забезпечення окремих категорій громадян, в якому ч. З ст. 114 передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Тобто, право на отримання пільгової пенсії відповідно до наведеної норми, мають робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Як вже зазначено судом, відповідачем фактично не заперечується право позивача на отримання пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не ставиться під сумнів достатня кількість пільгового стажу підземної роботи та не заперечується, що посади на яких працював заявник відноситься до списку посад, що дає право на призначення пенсії відповідно до вказаної норм.
Разом з тим, відповідач підставив під сумнів достовірність наданих позивачем пільгових довідок у зв'язку з чим і відмовив у призначенні пенсії. Надаючи оцінку таким доводам Пенсійного органу суд виходить із того, що
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до п. 10 вказаного Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж встановлено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Отже, основним документом для призначення пенсії на пільгових умовах є трудова книжка, тоді як уточнюючі довідки надаються заявником лише у тому випадку, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Судом встановлено, що станом на день подання заяви на призначення пенсії позивач мав більш ніж 20 років (20 років 1 місяць 15 днів) стажу безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних гірничих роботах.
При цьому, записи в моїй трудовій книжці щодо роботи на підприємтсвах відповідають Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (із змінами) зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року.
Так, в трудовій книжці чітко без виправлень та дописок зазначено, що позивач працював на ДВАТ «шахта «Західно-Донбаська» з:
-21.07.1997 р. по 04.09.1997 р. на посаді учня гірничого робітника підземного з повним робочим днем в шахті на період приктики;
- 09.07.1998 р. по 03.09.1998 р. учнем гірничого робітника очисного вибою з повним робочим днем в шахті на період виробничої практики;
- 15.07.1999 р. по 08.09.1999 р. учнем прохідника підземного з повним робочим днем в шахті на період виробничої практики;
- 09.09.1999 р. по 27.09.1999 р. прохідником підземним з повним робочим днем в шахті.
На підприємстві ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» шахта «Самарська», яке в подальшому реорганізовано у В СП «Шахтоуправл іння Терні вське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 28.07,2000 р. по теперішній час на посаді підземного гірничого робітника очисного вибою з повним робочим днем в шахті.
Пунктом 1 частини 1 ст. 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За таких обставин, враховуючи, що наявними у матеріалах справи підтверджено право позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058-ІV, суд вважає за необхідне захистити порушене право ОСОБА_1 шляхом скасування оскарженого рішення, а також зобов'язання відповідача призначити позивачеві пенсію з дня звернення - 24.03.2020 року, враховуючи, що приписи ч.3 статті 114 названого Закону не встановлюють право особи на звернення за призначенням пенсії від настання відповідного пенсійного віку.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 01.04.2020 року «Про відмову в призначенні пенсії», яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимог до ч. З статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення із заявою, тобто із 24.03.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень),80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна