Головуючий у І інстанції Дубас Т.В.
Провадження № 22-ц/824/9097/2020 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.
Іменем України
01 вересня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Мельника Я.С., Сліпченка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 квітня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з неї заборгованість за договором в розмірі 25 479 грн. 39 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 5 641 грн. 50 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 5 854 грн. 98 коп. та заборгованості за пенею в розмірі 13 982 грн. 91 коп., посилаючись на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 11.12.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 12 423 грн. 84 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом у заяві.
При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, натомість відповідачОСОБА_1 не надавалабанку своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість в розмірі 25 479 грн. 39 коп., яку і просив стягнути позивач з відповідачана свою користь.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06квітня2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 5 641 грн. 50 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1 921 грн. 00 коп.
В решті вимог позову - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням судув частині відмови у задоволенні позову, позивач АТ КБ «ПриватБанк» подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача заборгованості по процентам та пені скасувати та ухвалити в цій частинінове рішення про стягнення цих сум. В іншій частині рішення суду позивач просив залишити без змін.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки ціна позову в даній справі (25 479 грн. 39 коп.) менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки позивач оскаржив рішення лише в частині відмови у стягненні з відповідача на його користь заборгованості по процентам та пені, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише в цій частині.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 11.12.2012 року (а.с.8) ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 12 423 грн. 84 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.
Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця Позичальник надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 621,69 грн. для погашення заборгованості по Кредиту, яка складається із заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат згідно з Умовами та Правилами. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 31.12.2014 року.
Згідно з п. 2.2 Генеральної угоди, при порушенні Позичальником строків погашення заборгованості, вказаних в даній Генеральній угоді, Умовах та Правилах, більше ніж на 31 день, по зобов'язанням, строк яких не наступив, сторони погодили, що строк повернення кредиту вважається 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість за Кредитом, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 1 621 грн. 99 коп.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч.1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Позичальником умови укладеного між ним та банком договору не оспорювалися.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином свої зобов'язання за договором, за яким в результаті цього виникла заборгованість в розмірі 25 479 грн. 39 коп., яка згідно наявного у справі розрахунку (а.с.4-6) складається із заборгованості за кредитом в розмірі 5 641 грн. 50 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 5 854 грн. 98 коп. та заборгованості за пенею в розмірі 13 982 грн. 91 коп.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача процентів та пені, суд першої інстанції застосував правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року, не звернувши при цьому уваги на те, що у вищевказаній справі, переглянутій Великою Палатою, були інші фактичні обставини, ніж у даній справі. Зокрема, у справі, переглянутій Великою Палатою Верховного Суду, відповідачем була підписана лише Анкета-заява, яка не містила жодної інформації щодо складових кредиту та їх розміру, при цьому Генеральна угода, в якій сторони передбачили та погодили такі істотні умови, як строк користування коштами, розмір процентів та обов'язок позичальника сплатити штраф в разі порушення строків виконання зобов'язання, між банком та позичальником не укладалась. Таким чином, справа № 342/180/17, в якій Великою Палатою Верховного Суду 03.07.2019 року було сформульовано правовий висновок, ґрунтувалась на фактичних обставинах, відмінних від обставин у даній справі, тому застосуванню до спірних правовідносин цей висновок не підлягає.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача процентів та пені, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання відпозичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Таким чином, основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування, і ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав кредитні кошти, користувався ними та частково погашав заборгованість, отже своїми діями визнав укладення кредитного договору (ч.2 ст. 642 ЦК України) та погодився з його умовами.
Таким чином, враховуючи те, що наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між сторонами кредитного договору, а також факт існування за договором заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по сплаті кредиту, помилковим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні законної вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 5 854 грн. 98 коп., обов'язок сплати яких передбачений умовами укладеного між сторонами договору та встановлений нормами цивільного законодавства.
Разом з тим, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 13 982 грн. 91 коп. обґрунтовано залишена судом без задоволення, оскільки зі змісту Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості вбачається, що хоча її умови і передбачають обов'язок сплати позичальником банку пені в разі порушення обов'язку по погашенню кредиту (п.2.8. Угоди), однак розмір пені в Угоді не конкретизований, а відсилання до Умов та Правил, які передбачають цей розмір, є незаконними, оскільки не свідчать про те, що відповідач при укладенні договору був ознайомлений та погодився саме з тим розміром пені, який визначений банком у розрахунку заборгованості, наявному в справі. При цьому, колегія суддів зауважує, що Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки судом першої інстанції рішення в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості по відсоткам ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення вищевказаної суми. Рішення суду в іншій частині ухвалене судом з додержанням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.
В зв'язку з тим, що справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 квітня 2020 року в частині відмови у стягненні заборгованості по відсоткам - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 5 854 грн. 98 коп.
В іншій частині заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 квітня 2020 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати на суму 960 грн. 50 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач:
Судді: