01 вересня 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи № 757/9680/18-ц
Головуючий у першій інстанції - Батрин О.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/9920/2020
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргуАкціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року цивільну справу за позовом АТ «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення коштів передано до Приморського районного суду міста Маріуполя для розгляду по суті (т. 1 а.с. 161).
Не погодившись з ухвалою районного суду, 28 січня 2020 року представник АТ «Українська залізниця»- Гурський Г.Ю. подав до суду апеляційну скаргу (т. 2 а.с. 107-126).
29 липня 2020 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 10 серпня 2020 року передана судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року відмовлено АТ «Українська залізниця» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року; апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали (т. 2 а.с. 51-52).
Підставами залишення апеляційної скарги без руху були несплата судового збору у розмірі 2 102,00 грн. за подання апеляційної скарги та пропуск строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, у зв'язку з чим було запропоновано апелянту подати оригінал квитанції про сплату судового збору та заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 17 серпня 2020 року АТ «Українська залізниця» отримано копію ухвали Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року, тому останнім днем усунення недоліків було 27 серпня 2020 року (т. 2 а.с. 158).
19 серпня 2020 року представник АТ «Українська залізниця»- адвокат Коротун О.М. направив до суду заяву про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги та про долучення до матеріалів справи доказу сплати судового збору, в якій повідомив наступні обставини. Матеріали справи не містять доказів того, що АТ «Українська залізниця» отримувало оскаржувану ухвалу. Представнику АТ «Українська залізниця» Самаріній С.А. повний текст ухвали не було вручено одразу після її проголошення. Представникам за довіреністю АТ «Українська залізниця» відповідна копія ухвали також не була вручена, а факт обізнаності вказаних представників із наявністю даної справи не означає безумовної обізнаності з усіма процесуальними документами, які можуть до неї долучатися судом. Ознайомлення з матеріалами справи представником АТ «Українська залізниця» Гайдаєнко Т.В. не свідчать про вручення йому відповідної ухвали суду. Вказані представники не є адвокатами, а є представниками за довіреністю, що значно звужує права для АТ «Українська залізниця» на отримання правничої допомоги та впливає на реалізацію їхніх прав. Таким чином, АТ «Українська залізниця» пропустило строк на подання апеляційної скарги з незалежних від себе причин, оскільки про наявність такої ухвали АТ «Українська залізниця» дізналося за допомогою адвоката Гурського Г.Ю. через інтернет-ресурси, а не у встановленому законом порядку (т. 2 а.с. 159-170).
Інших заяв на усунення недоліків апеляційної скарги від апелянта не надходило.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів заявника щодо наявності поважних причин пропуску встановленого законом строку для звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду виходячи з наступного.
Позовна заява АТ «Українська залізниця», яка підписана представником Самаріною С.А., подана 21 лютого 2018 року, провадження у справі відкрито 03 травня 2018 року (т. 1 а.с. 4-52, 59-60).
З огляду на положення пункту 11 частини 16-1 розділу ХVКонституції України, ч. 2 ст. 60 ЦПК України та предмет позову (стягнення виплаченої відповідачу ОСОБА_1 одноразової вихідної допомоги), представництво інтересів АТ «Українська залізниця» могло здійснюватись особою, яка не має свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю (не є адвокатом).
Повноваження представників АТ «Українська залізниця» - Самаріної С.А., Гайдаєнко Т.В., Пахомової В.А. належним чином підтверджені довіреностями і перевірені районним судом про що у справі є докази (т. 1 а.с. 29, 83, 156, 164, 177-178).
Тому доводи представника апелянта - адвоката Гурського Г.Ю. про звуження процесуальних прав АТ «Українська залізниця» через те, що представники апелянта Самаріна С.А. , Гайдаєнко Т.В. , Пахомова В.А. не є адвокатами, не засновані на законі.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 18 липня 2018 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 16 січня 2019 року, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 03 травня 2018 року про відкриття провадження по справі залишено без змін. При цьому, судом касаційної інстанції звернуто увагу, що апеляційним судом ОСОБА_1 було роз'яснено порядок зміни підсудності справи (т. 1 а.с. 105-108, 131-132).
04 квітня 2019 року ухвалою Печерського районного суду міста Києва розглянуто клопотання відповідача ОСОБА_1 і цивільну справу передано до Приморського районного суду міста Маріуполя відповідно до ч. 1 ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, з підстав, що за наявними у справі доказами відповідач ОСОБА_1 з 08 липня 1997 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 161).
Як вбачається з матеріалів справи, за протоколом судового засідання від 04 квітня 2019 року, коли була постановлена оскаржувана ухвала, в судовому засіданні брала участь представник АТ «Українська залізниця» - Самаріна С.А., яка заперечувала проти передачі справи на розгляд до іншого суду та була обізнана із проголошеним судовим рішенням районного суду з цього питання (т. 1 а.с. 156-161).
В матеріалах справи міститься письмова розписка, за якою 04 квітня 2019 року представник АТ «Українська залізниця» - Самаріна С.А. отримала копію оскаржуваної ухвали Печерського районного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року (т. 1 а.с. 160).
Тому доводи апелянта про неотримання апелянтом копії оскаржуваної ухвали спростовуються наявними у справі доказами.
Крім того, 15 квітня 2019 року представник АТ «Українська залізниця» - Гайдаєнко Т.В. ознайомився із вказаними матеріалами справи після постановлення оскаржуваної ухвали про що склав письмову розписку (т. 1 а.с. 163). Заяв про видачу копії оскаржуваної ухвали від 04 квітня 2019 року Гайдаєнко Т.В. до суду не подавав.
20 січня 2020 року представник АТ «Українська залізниця» - Пахомова В.А. подала до Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 1 а.с. 174-184).
Тому зазначені представниками апелянта АТ «Українська залізниця»- адвокатом Гурським Г.Ю., адвокатом Коротуном О.М. доводи щодо неотримання та необізнаності із оскаржуваною ухвалою не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що у матеріалах справи міститься розписка представника апелянта Самаріної С.А. про отримання 04 квітня 2019 року копії оскаржуваної ухвали.
ЦПК України не обмежує кількість представників особи, яка бере участь у справі, проте зміна таких представників із зазначенням новим представником тих самих доводів заяви про поновлення строку, яким судом вже була надана оцінка не може бути визнана підставою для продовження визначеного судом строку залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків.
Зважаючи на те, що у заяві від 18 серпня 2020 року представник апелянта - адвокат Коротун О.М. повідомив, що станом на вказану дату копія ухвали Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху представником АТ «Українська залізниця» не отримана, суд апеляційної інстанції виходив з повідомлення про вручення поштового відправлення вищевказаної ухвали від 11 серпня 2020 року з відміткою працівників пошти про її вручення 17 серпня 2020 року уповноваженій особі апелянта та забезпечив право останнього на усунення недоліків у термін до 27 серпня 2020 року (т. 1 а.с. 158, 160).
Виходячи з п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 358 ЦПК України).
Зважаючи на те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження спростовуються наявними у справі доказами і визнані апеляційним судом неповажними, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 6 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.
При цьому, суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що питання підсудності у цій справі вже переглядалось Верховним Судом, з 04 грудня 2019 року вказана справа перебуває на розгляді Приморського районного суду міста Маріуполя і наступне судове засідання призначене районним судом на 01 жовтня 2020 року (т. 1 а.с. 171 т. 2 а.с. 105).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне роз'яснити апелянту, що відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі. Тому, з метою повернення сплаченої суми 2102 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги, особа, яка його сплатила має подати відповідне клопотання (т. 2 а.с. 165).
Керуючись ст.ст. 354, ч. 4 ст. 357, ст. 358, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 01 вересня 2020 року.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець