Справа № 240/9658/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Г.В.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
01 вересня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Капустинського М.М. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в липні 2019 позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення адміністративного позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
02 квітня 2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 25 серпня 2020 року було прийнято ухвалу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість Міським комунальним підприємством "Бердичівводоканал", за результатами якої складено акт від 26.03.2019 №1988/06-30-50-12.
Перевіркою встановлено несвоєчасність сплачення узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 510367,85 грн (понад 148 і більше днів). А саме: виникнення податкового боргу - 22.07.2018 (сума 47723,60 грн.); виникнення податкового боргу - 31.07.2018 (сума 128418 грн); виникнення податкового боргу - 31.08.2018 (сума 121887 грн); виникнення податкового боргу - 13.09.2018 (сума 1840 грн); виникнення податкового боргу - 18.09.2018 (сума 21793,75 грн); виникнення податкового боргу - 01.10.2018 (сума 183706 грн); виникнення податкового боргу - 02.10.2018 (сума 4999,5 грн). Податковий борг в розмірі 510367,85 грн поступово сплачено Міським комунальним підприємством "Бердичівводоканал" згідно з переліком платіжних доручень в акті перевірки, починаючи з 31.01.2019.
На підставі встановленого порушення та у відповідності до п.126.1 ст.126 ПК України, контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.04.2019 №0036085012 про застосування штрафних санкцій у сумі 102 073,56 грн (у розмірі 20% від суми сплаченого податкового боргу).
Міським комунальним підприємством "Бердичівводоканал" податкове повідомлення-рішення від 17.04.2019 №0036085012 було оскаржено в адміністративному порядку до ДФС України. Проте рішенням від 20.06.2019 № 28206/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п.31.1 ст.31 ПК України).
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не заперечувався факт сплати підприємством визначеного актом камеральної перевірки податкового зобов'язання в сумі 510 367,80 грн згідно з переліком платіжних доручень та те, що це зобов'язання (податковий борг) є узгодженим. Також і не заперечується факт прострочення сплати податкового боргу, який виник відповідно 22.07.2018 (сума 47723,60 грн.), 31.07.2018 (сума 128418 грн), 31.08.2018 (сума 121887 грн), 13.09.2018 (сума 1840 грн); 18.09.2018 (сума 21793,75 грн), 01.10.2018 (сума 183706 грн), 02.10.2018 (сума 4999,5 грн).
Водночас, позивач вважає, що, оскільки Міським комунальним підприємством "Бердичівводоканал" вже сплачено податковий борг з ПДВ до бюджету, що підтверджується матеріалами справи №240/5683/18, яка перебувала в провадженні Житомирського окружного адміністративного суду (під час розгляду справи сплачено 1 020 167,20 грн ПДВ, штрафу та пені), та рішенням у цій справі від 12 березня 2019 року, яким стягнуто залишок податкового боргу в розмірі 57253,83 грн, відтак, застосування штрафних санкцій оспорюваним податковим повідомленням-рішенням на штрафні санкції, які вже сплачені позивачем, є неправомірним. Зазначає, що податковий борг в сумі 57253,83 грн, який складається із пені та штрафу, сплачено згідно платіжних доручень №2257 від 12.03.2019, №2268 від 14.03.2019, №2278 від 18.03.2019, №2283 від 20.03.2019.
Однак, колегія суддів вважає вказані доводи помилковими, оскільки відповідальність платника податку згідно з п.126.1 ст.126 ПК України наступає у разі, коли він не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
При цьому узгодженим грошовим зобов'язанням є податковий борг, який складається, в тому числі зі штрафу та пені.
Колегія суддів наголошує, що підприємством не оспорювався факт наявності податкового боргу перед бюджетом в сумі 510 367,80 грн та його поступового погашення в період з 31.01.2019 по 21.03.2019. Більш того, позивачем в позові самостійно зазначено про сплату його частини в розмірі 57253,83 грн згідно платіжних доручень №2257 від 12.03.2019, №2268 від 14.03.2019, №2278 від 18.03.2019, №2283 від 20.03.2019.
Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не досліджено узгодженість сум по сплаті грошових зобов'язань з ПДВ, оскільки граничні строки були в 2018 році, як зазначено в акті камеральної перевірки, а сплата відбувалась з січня 2019 року.
Колегія суддів зазначає, що докази і доказування - один із найважливіших інститутів адміністративного права. Адже саме з допомогою доказів суд з'ясовує дійсні правовідносини сторін, обставини, що мають значення для справи.
Суд зауважує, що докази - це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин. Тобто доказом є не факт, не обставина, а фактичні дані.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб'єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з'ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об'єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі.
При цьому, апелянтом не надано доказів, що спростовують протиправність нарахування штрафних санкцій.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 17.04.2019 №0036085012 на суму штрафних санкцій у сумі 102 073, 56 грн є правомірним і скасуванню не підлягає.
При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені ст. 317 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню, оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Натомість, оскаржуване рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Капустинський М.М. Смілянець Е. С.