Справа № 120/1156/20-а
Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
01 вересня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Іваненко Т.В. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕНС ЛТД" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕНС ЛТД" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У березні 2020 року ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "СЕНС ЛТД" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №00067443201.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору
25.08.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, уповноважених представників для участі у розгляді справи, не направили.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції, однак залишена без розгляду, оскільки не підписана електронним цифровим підписом.
У відповідності до вимог ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 31.10.2019 на підставі наказу в.о. ГУ ДПС у Хмельницькій області В. Коновальчука від 30.10.2019 №491 та направлень від 30.10.2019 №450, №451, посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС, що розташована по вул.Миру,1 у с.Ленківці, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл. і належить суб'єкту господарської діяльності ТОВ "ВКФ "Сенс ЛТД", з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, за результатами якої складено акт № 0022-01-32-01/24898170 від 31.10.2019.
За змістом вказаного Акта перевіркою встановлено факт реалізації дизельного пального в кількості 12,05 л. по ціні 24,90 грн./л, всього на суму 300 грн. Оператором АЗС ОСОБА_1 фіскальний чек на суму придбаного пального не видано. Ліцензія на право роздрібної торгівлі у ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Сенс ЛТД" за адресою Шепетівський район, с. Ленківці, вул. Миру відсутня.
В акті також вказано, що згідно баз даних АІС "Податковий блок" підсистеми чеки РРО, встановлено реалізацію пального: 04.04.2019- бензин А92, 01.07.2019- дизельного пального на суму 1020 грн. тощо.
На підставі Акта перевірки та відповідно до встановлених порушень, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №00067443201, згідно з яким до ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Сенс ЛТД" застосовані фінансові санкції у сумі 250 000 грн. за роздрібну торгівлі пальним без наявності ліцензії.
Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем під час судового розгляду справи, не доведено належними засобами доказування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Податковий кодекс України (далі ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Згідно з ч.1 ст. 15 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб'єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
За правилами ч. 20 ст. 15 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
У відповідності до ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
Абзацом 4 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" визначено, що Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 зареєстровано юридичну особу Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області.
Згідно наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.08.2019 №7 "Про початок діяльності Головного управління ДПС у Хмельницькій області" з 29 серпня 2019 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області розпочато виконання функцій і повноважень, визначених Положенням про Головне управління ДПС у Хмельницькій області, затвердженого наказом ДПС від 12.07.2019 №14 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС".
За змістом п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У п.75.1.3 ст.75 ПК України дано визначення, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Так, згідно п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
Згідно з пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що до Головного управління ДПС у Хмельницькій області перейшли всі повноваження Головного управління ДФС у Хмельницькій області з 29 серпня 2019 року.
Таким чином, на дату проведеної фактичної перевірки, як і на дату винесення рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області було органом ліцензування роздрібної торгівлі пальним, до повноважень якого належить контроль за дотриманням законодавства з питань ліцензування роздрібної торгівлі пальним.
Між тим, як слідує з наказу в.о. начальника ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.10.2019 №491 "Про проведення перевірки" фактичну перевірку ТОВ "ВКФ "Сенс ЛТД" доручено управлінню контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Хмельницькій області.
В той же час, з направлень на перевірку від 30.10.2019 за №№450,451 вбачається, що перевірка проводилася начальником відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, адміністрування акцизного податку, контролю за обігом марок акцизного податку ГУ ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_2 та начальником відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв тютюнових виробів і пального, моніторингу та аналітичного супроводження контрольно-перевірочної роботи управління контролю за оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_3 .
Вказане свідчить про те, що відповідачем видавався наказ на проведення перевірки одній службі, проте перевірка проводилась іншою.
Колегія суддів вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин, правовий висновок судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.02.2020 в справі №826/17123/18, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки,-переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Отже, враховуючи обставини справи та положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що посадові особи ГУ ДФС у Хмельницькій області вийшли за межі своїх повноважень, провівши фактичну перевірку ТОВ "ВКФ "Сенс ЛТД" замість посадових осіб, визначених наказом в.о. начальника ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.10.2019 №491, що свідчить про порушення порядку проведення перевірки, яке впливає на законність прийнятого податковим органом рішення.
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.
Відтак, для здійснення такого виду господарської діяльності як роздрібна торгівля пальним, позивач був зобов'язаний завчасно, тобто до 01 липня 2019 року отримати відповідну ліцензію.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не заперечувався факт відсутності станом на момент проведення перевірки ліцензії на роздрібну торгівлю пальним.
На підставі даних ІС "Податковий блок" підсистеми “Виторг і РРО” податковим органом встановлено, що 01.07.2019 реалізацію дизельного пального на суму 1020.0 грн., а 04.07.2019 - реалізовано бензин А 92 без наявності ліцензії (підтверджується витягом з системи ІС “Податковий блок”).
Поряд з цим під час апеляційного розгляду справи з'ясовано, що між ТОВ "ВКФ "СЕНС ЛТД" (продавець) укладено наступні договори купівлі- продажу з покупцями:
-з ТОВ "Астон-Агро" від № 010 від 01.02.2018 року;
-з ТОВ "Торговий дім "ЕНЗИМ-АГРО" №026 від 01.02.2018 року;
-з ТОВ "Феодосія Агро" № 83 від 01.02.2018 року;
-з ФОП Попич № 108 від 01.02.2018 року;
-з ТОВ "Юва енерджі" № 227 від 01.02.2018року;
-з ТОВ "Туль-Чікен" № 223 від 01.02.2018 року;
-з ТОВ "Епіцентр К" № 205 від 01.02.2018 року;
-з ФГ "Дружба-Плужне" № 68 від 01.02.2018 року;
Згідно п.1.1. даних Договорів, Постачальник зобов'язується відпускати з власної мережі АГЗП та АЗС, а покупець прийняти та оплатити в кількості та за вартістю, що визначається у накладних, наступний товар: газ скраплений, дизельне паливо, бензин А92. Оплата за Товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом 100% попередньої оплати (п. 2.3. Договору) Передача Товару від Постачальника до Покупця здійснюється по видаткових накладних (п 3.1 Договору). На викуплений об'єм товару Постачальник видає Покупцю галони, які гарантують Покупцю подальше отримання на мережах АЗС Постачальника викуплених об'ємів товару (п.3.2. Договору). Постачальник зобов'язується зберігати на власних АЗС та АГЗП оплачений Покупцем товар та здійснювати його частковий відпуск поступово за потребою та вимогою Покупця (п. 3.3. Договору). Згідно п. 4.1. Договору, право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту здійснення оплати та отримання товару по видаткових накладних. В подальшому товар перебуває на відповідальному зберіганні у Постачальника, ризик випадкового знищення товару покладається на Постачальника ( п. 4.2. Договору).
Як стверджує апелянт, з 1 липня по 22 серпня 2019 року по АЗС ТОВ "ВКФ "СЕНС ЛТД" здійснено передачу з відповідального зберігання газу скрапленого у розмірі 13557 л, дизельного палива - 27768,43 л, бензин 95 - 718,96 л., бензин 92 - 3485,28 л. ТОВ "ЮВА ЕНЕРДЖІ", ТД "Ензим Агро", ТОВ "Астон АГРО", TOB "ТУЛЬ- ЧІКЕН", TOB "Феодосія Агро", TOB "Епіцентр К", ФОП " ОСОБА_4 , ФГ "Дружба-Плужне". Даний товар знаходився на відповідальному зберіганні вданому пункті ТОВ "ВКФ "СЕНС ЛТД" та належав на праві власності даним підприємствам, що підтверджується довідкою ТОВ "ВКФ "СЕНС ЛТД" та видатковими накладними до договорів купівлі-пролажу.
Таким чином, продаж товару та перехід права власності від ТОВ "ВКФ "СЕНС ЛТД" до покупців відбувся до 01.07.2019, а в період з 01.07.2019 по 22.08.2019 товар зберігався на відповідальному зберіганні у позивача та передавався власникам на їх вимогу.
На спростування таких доводів позивача, відповідачем не наведено жодного належного та допустимого доказу.
Поряд з цим, колегія суддів вважає необгрунтованими висновки суду першої інстанції в тій частині, що копії договорів купівлі-продажу пального між ТОВ "ВКФ "СЕНС ЛТД" та іншими суб'єктами господарювання не стосуються періоду в якому проводилась перевірка "ВКФ "СЕНС ЛТД", оскільки як свідчить зміст вказаних договорів, в останніх не зазначено кінцевої дати періоду на який вони укладені.
Також, колегія суддів звертає увагу, що згідно наказу ТОВ "ВКФ "Сенс ЛТД" від 21.06.2019 № 253 по АЗС Дубіївка заборонено реалізацію підакцизних товарів до отримання ліцензії.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначення виключного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлення уніфікованого порядку їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності врегульовані Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 № 222-VIII (далі Закон № 222-VIII).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності" від 02.10.2019 № 139-IX до Закону № 222-VIII внесено зміни та з 01.07.2019 пункт 3 частини другої статті 2 Закону № 222-VIII, викладено у редакції, згідно якої дія цього Закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності, як, зокрема, торгівля пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно доЗакону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
З 18.12.2019 (після виникнення спірних правовідносин), до абзацу першого частини другої статті 2 Закону № 222-VIII, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності" № 139-IX внесено зміни, відповідно до яких дія цього Закону не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності, як, зокрема, торгівля пальним, що здійснюється відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Згідно ч.3 ст. 2 Закону № 222-VIII, в редакції Закону №139-ІХ, суб'єкт господарювання може здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з дня внесення відомостей до ліцензійного реєстру щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії.
Відповідно до абз.4 п.4 ч.1 ст.3 Закону № 222-VIII, Державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на принципі пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров'я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави, що передбачає: у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.
Принципи державної політики у сфері ліцензування поширюються на порядок ліцензування всіх видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (ч.3 ст. 3 Закону № 222-VIII).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 "Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню" Закону № 222-VIII, в редакції з 01.07.2019 року, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
У разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб'єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх опублікування (частина перша статті 8 № 222-VIII із змінами, внесеними Законом № 139-ІХ).
У разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується (частина друга статті 20 Закону № 222-VIII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №545, яка згідно пункту 3 набирає чинності з дня її опублікування, але не раніше 01.07.2019 року, внесено зміни до Пункту 6 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609, згідно якого територіальні ограни ДФС є органом ліцензування виду господарської діяльності-роздрібна торгівля пальним.
Таким чином, з 18.12.2019 внесено зміни до абзацу першого частини другої статті 2 Закону № 222-VIII, яким визначено що дія Закону № 222-VIII не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності як торгівля пальним.
При цьому, статтею 7 Закону № 222-VIII до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, віднесена торгівля пальним.
До 18.12.2019 дія Закону № 222-VIII не поширювалась виключно на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення певних видів діяльності.
Оскільки спірні правовідносини виникли та тривали у період до 18.12.2019 року, колегія суддів вважає, що слід застосовувати наведені вище норми права у редакції, чинній у такий період.
Отже, позивач як суб'єкт правовідносин, у яких держава здійснює контроль за торгівлею пальним, правомірно очікував на додержання державою та її органами, як суб'єктами владних повноважень, норм абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222-VIII, та враховував виключення притягнення до відповідальності за відсутність ліцензії на підставі частини третьої статті 3 Закону №222-VIII.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222-VIII, діє принцип державної політики у сфері ліцензування, згідно якого у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.
Вказаний строк визначений законом як для держави, з метою унормування змін у правовідносинах або при запровадженні нових видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, так і для суб'єктів господарювання, які мають забезпечити виконання вимог закону, пов'язаних із запровадженими змінами.
Наведений двомісячний строк встановлений законом саме для додержання балансу у спірних правовідносинах між державою та суб'єктом господарювання.
З набуттям 01.07.2019 року змін до Законів № 481/95-BP та № 222-VIII, визначення з 01.07.2019 року територіальних органів ДФС органами ліцензування діяльності з торгівлі пальним, та не встановленням для суб'єкта господарювання строку для приведення діяльності у відповідність до вимог закону, є порушенням вищевказаного балансу та допущення непропорційності.
Як зазначено у п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" Європейський суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Вказаний принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб. Європейський суд звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що спірне податкове рішення, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 250000 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повній мірі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню то на користь позивача підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень-відповідача судовий збір в сумі 9375 грн. а саме- 3750 грн.-судовий збір за подання позовної заяви + 5625 грн.-судовий збір за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕНС ЛТД" задовольнити повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕНС ЛТД" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 № 0006743201.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕНС ЛТД" судові витрати в розмірі 9375 гривень.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Іваненко Т.В. Сторчак В. Ю.