Справа № 640/1141/20 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
31 серпня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Земляної Г.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Плюс» до Головного управління ДПС у місті Києві про стягнення коштів,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ ПЛЮС» (далі - позивач, Товариство, ТОВ «ЕНЕРГІЯ ПЛЮС») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у м. Києві) та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - відповідач 2, ГУ ДКСУ у м. Києві) та з урахуванням уточнень від 16 березня 2020 року просить визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, фактичні функції з реалізації державної податкової політики якої перейшли до Головного управління ДПС у м. Києві, щодо невнесення інформації про узгодженість бюджетного відшкодування на його суми до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань кошти в сумі 9 686 612,00 грн. на відшкодування шкоди, завданої його бездіяльністю, на користь ТОВ «ЕНЕРГІЯ ПЛЮС».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2020 року відкрито провадження у справі.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену ухвалу, а провадження у даній справі закрити.
Вимоги апеляційної скарги вмотивовано там, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права, зокрема, на апеляційний перегляд справи.
Зазначеній правовій нормі Основного Закону України кореспондують приписи пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також статті 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на апеляційний перегляд справи.
Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою 1 Розділу ІІІ КАС України.
Зокрема, за приписами частин першої - третьої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Вичерпний і остаточний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, визначає стаття 294 КАС України, серед яких, відповідно до пункту 5 частини першої названої норми процесуального права, зазначено ухвалу суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Поряд із цим, у, як випливає з приписів правових норм § 3 глави 2 Розділу І КАС України, термін "підсудність" необхідно розуміти як територіальну юрисдикцію, яка покликана розмежувати компетенцію по розгляду адміністративних справ між однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх діяльність.
Алгоритм обрання такої підсудності дозволяє встановити конкретний адміністративний суд в межах певної території, куди особі потрібно звернутися за захистом своїх прав і законних інтересів з метою розгляду та вирішення конкретного спору.
Натомість, поняття "підсудність", яке охоплює виключно питання розмежування адміністративної юрисдикції за принципом територіальності, не є тотожним поняттю предметної юрисдикції (статті 19-21 КАС України), яка визначає перелік справ у публічно-правових спорах, що підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також упорядковує підсудність таких справ на підставі предмета спору та суб'єктного складу сторін.
Проаналізувавши вищевказані положення процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі може бути оскаржена виключно з підстав порушення правил підсудності, тобто територіальної, а не предметної адміністративної юрисдикції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі №459/10/19.
Поряд із цим, доводи апеляційної скарги не містять обґрунтувань порушення судом першої інстанції територіальної підсудності при винесенні оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Плюс» до Головного управління ДПС у місті Києві про стягнення коштів залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя Г.В. Земляна
(Повний текст постанови складено 31.08.2020 р.)