Справа № 737/317/20
31 серпня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мєзєнцева Є.І., суддів Файдюка В.В., Земляної Г.В., перевіривши апеляційну скаргу поліцейського батальйону № 1 роти № 2 УПП в Чернігівській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Ісаєнка Б.М. на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону № 1 роти № 2 УПП в Чернігівській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Ісаєнка Б.М. про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського батальйону № 1 роти № 2 УПП в Чернігівській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Ісаєнка Б.М. про визнання протиправними дій та скасування постанови - задоволено.
На вказане рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Підставою для залишення апеляційної скарги без руху послугувало те, що апелянтом не було надано документу про сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Вказану ухвалу суду отримано апелянтом 03 серпня 2020 року, що підтверджується матеріалами справи.
07 серпня 2020 на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому апелянт просить продовжити строк на усунення недоліків на строк дії карантину.
Відповідно до ч. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Проте, апелянтом у своїй заяві не зазначено як саме карантин унеможливлює сплату судового збору.
Разом з тим, суд зазначає, що апелянту було надано достатній строк для усунення недоліків, як це передбачено ст. 169 КАС України, а тому клопотання про продовження строку для усунення недоліків не підлягає задоволенню.
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Закон № 731-IX опубліковано 16 липня 2020 року. Відповідно, строки, які були продовжені у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби, закінчуються 05 серпня 2020 року.
Відтак, з 06 серпня 2020 року у суду не має підстав не вирішувати питання щодо подальшого руху справи.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів « 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.
Однією з основоположних аспектів та складовою частиною верховенства права є правова визначеність, яка передбачає дотримання принципу res judicata (вирішена справа), тобто остаточності судового рішення.
Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права Європейський суд з прав людини розглядав неодноразово.
23 жовтня 1996 p., заява № 17748/91, п. 38, принцип рівності сторін у процесі було застосовано у розумінні «справедливого балансу» між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду яке тривалий час не набирає законної сили є ніщо іншим, як порушенням принципу верховенства права, а саме принципу res judicata (вирішена справа) та принципу правової визначеності. Таким чином, відсутність цієї умови призводить до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Враховуючи, що станом на 31 серпня 2020 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання апелянта про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу поліцейського батальйону № 1 роти № 2 УПП в Чернігівській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Ісаєнка Б.М. на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону № 1 роти № 2 УПП в Чернігівській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Ісаєнка Б.М. про визнання протиправними дій та скасування постанови - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Суддя доповідач Є.І. Мєзєнцев
Суддя Г.В. Земляна
Суддя В.В. Файдюк