Справа № 751/8154/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кравченко С.В.
31 серпня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Земляної Г. В., Ключковича В. Ю. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 травня 2020 року (місце ухвалення: місто Чернігів, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 29 травня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Литвиненка Володимира Володимировича, Чернігівської митниці ДФС про порушення митних правил,-
ОСОБА_1 звернулась до Новозаводського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Литвиненка В.В., в якому просила суд скасувати постанову від 22.10.2019 у справі про порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України № 0850/10200/19 та закрити справу.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 травня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано постанову заступника начальника Чернігівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Литвиненка Володимира Володимировича у справі про порушення митних правил № 0850/10200/19 від 22 жовтня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладення на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 7635,72 гривень та закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Північною митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару «Роз'єм МС4 Connector (female+mаle) 2329 пар. Напруга 600В-1000В, невірно вказано УКТЗЕД такого товару як - 8536 90 10 00, що обліковується за нульовою ставкою ввізного мита тоді як даний товар підпадає під УКТЗЕД 8536 69 90 90 (ставка ввізного мита - 5%), що призвело до протиправного заниження ввізного мита на 2121,03 грн та зобов'язання з податку на додану вартість на 424,21 грн.
Апелянтом зазначено, що саме невірне зазначення позивачем УКТЗЕД в ВМД № UA102160/2019/020150 призвело до заниження митних платежів, натомість висновки суду першої інстанції про відсутність в діях позивачу умислу є безпідставними та надуманими.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 14.08.2020 року за вх. № 29382, в якому позивачем щодо задоволення вимог заперечно.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, діючи в інтересах декларанта ТОВ «РІЧЕЗЗА», 16.01.2019 року подала до Чернігівської митниці ДФС митну декларацію ІМ 40 АА № UA102160/2019/020150 для здійснення митного оформлення товару «Роз'єм МС4 Connector (female+mаle) 2329 пар. Напруга 600В-1000В, призначений для паралельного з'єднання двох сонячних батарей, встановлених в різних площинах. Торгівельна марка - LEADER. Виробник - LEADER TECHNOLOGY (SHENZHEN) CO.,LIMITED, CN. Країна виробництва - CN.», митна вартість 42420,62 грн та задекларовано за кодом згідно УКТЗЕД - 8536 90 10 00 (ставка ввізного мита 0%) Покупець - ТОВ «ЕНЕРГО-ГРУП» (Україна), продавець - TECHNOLOGY (SHENZHEN) CO.,LTD (Китай).
Згідно акту № 424/14/39090180 від 29.05.2019 про результати документальної невиїзної перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області відповідачем встановлено, що товар «Роз'єм МС4 Connector (female+mаle), заявлений позивачем до митного оформлення за УКТЗЕД - 8536 90 10 00, відноситься до УКТ ЗЕД 8536 69 90 90 та відповідно ставка ввізного мита за такий товар становить не « 0», а « 5 відсотків».
Головним державним інспектором ВІАРМ та ОР УПМП та МВ Чернігівської митниці ДФС 29.08.2019 відносно позивача складено протокол про порушення митних правил за ст. 485 МК України № 0850/10200/19.
Заступником начальника Чернігівської митниці ДФС Литвиненком В.В., 22.10.2019 року прийнято постанову у справі про порушення митних правил № 0850/10200/19, якою позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 7635,72 грн.
Не погоджуючись із винесенням вказаної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що помилку в митній декларації щодо УКТЗЕД поставленого товару позивачем допущено з умислом заниження митних платежів. Судом першої інстанції встановлено, що позивач у митній декларації вказувала відомості, які не можна вважати неправдивими та на підставі яких вірно вказаний код товару для визначення митної вартості товару.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.
Згідно положень Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про митний тариф» товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, що ведеться Всесвітньою митною організацією.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД на основі характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості про товари, у тому числі у вигляді кодів: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.
Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, графа 31 МД повинна містити такі відомості про товар: опис товару відповідно до товаросупровідних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТЗЕД.
Відповідно до положень статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено наведеною правовою нормою, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.
Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).
Тобто, для притягнення до відповідальності у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.12.2018 по справі № 759/360/17 зазначив, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.
За приписами ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
У силу вимог ч. 3 ст. 335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до ст. 53 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Отже, здійснення такого контролю є прямим обов'язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій за порушення, пов'язані з неправильною класифікацією товарів, можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.
Частиною 6 вказаної правової норми встановлено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
З матеріалів справи судом встановлено, що разом з митною декларацією, були подані інші документи, у тому числі: інвойс відправника, з відомостями щодо коду товару згідно УКТ ЗЕД (а.с.16). Митна декларація була перевірена в установленому порядку (а.с.17).
Відтак, з огляду на вищезазначене, судом не встановлено, що позивач з метою ухилення від сплати митних платежів у митній декларації від 16.01.2019 вказувала неправдиві відомості щодо коду товару, необхідного для визначенні його митної вартості.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, та не спростовано відповідачем, що позивач у митній декларації вказувала відомості, які не можна вважати неправдивими та на підставі яких вірно вказаний код товару для визначення митної вартості товару.
При цьому, позивачем було доведено, що склад правопорушення відсутній, бо вона, хоч і подавала митну декларацію до митниці, але користувалася лише документами наданими замовником (відсутня об'єктивна сторона), вона відповідно не мала спеціальної мети - ухилитися від сплати митних платежів і зборів (відсутня суб'єктивна сторона).
Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04 грудня 2018 року у справі №461/3158/18 та у справі №640/3257/17, від 14 березня 2019 року у справі №569/16121/15-а, від 14 травня 2019 року у справі №334/1738/16-а (2-а/334/124/16).
Відтак доводи апелянта відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
У відповідності до ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Згідно ч. 3 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 229, 271, 286, 308, 310, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Литвиненка Володимира Володимировича, Чернігівської митниці ДФС про порушення митних правил залишити без задоволення.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя Г.В. Земляна
Суддя В. Ю. Ключкович
(Повний текст постанови складено 31.08.2020 р.)