Справа № 826/18825/13-а
31 серпня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Земляної Г.В., суддів - Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., розглянувши клопотання про продовження строку та матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0007981720 від 18.06.2013, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2013 №0007981720.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року позов в адміністративній справі задоволено в повному обсязі.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДПС у м.Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку з відсутністю документа про сплату судового збору у розмірі 367,92 грн. Апелянту надано строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків, зазначених в даній ухвалі, яку апелянтом отримано 19 травня 2020 року.
Від апелянта до Шостого апеляційного адміністративного суду 03 квітня 2020 року надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції апелянтом 10 серпня 2020 року до суду направлено клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків, яке обґрунтовано неможливістю забезпечення своєчасної сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на відповідному рахунку.
Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів доходить висновку про необхідність відмовити у продовженні строку на усунення недоліків, з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених ст. 296 цього кодексу, застосовуються положення ст. 169 КАС України.
Відповідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. А тому максимальний строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги, вже було використано апелянтом.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Закон № 731-IX опубліковано 16 липня 2020 року. Відповідно, строки, які були продовжені у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби, закінчуються 05 серпня 2020 року.
Відтак, з 06 серпня 2020 року у суду не має підстав не вирішувати питання щодо подальшого руху справи.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів « 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.
Однією з основоположних аспектів та складовою частиною верховенства права є правова визначеність, яка передбачає дотримання принципу res judicata (вирішена справа), тобто остаточності судового рішення.
Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права Європейський суд з прав людини розглядав неодноразово.
23 жовтня 1996 p., заява № 17748/91, п. 38, принцип рівності сторін у процесі було застосовано у розумінні «справедливого балансу» між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду яке тривалий час не набирає законної сили є ніщо іншим, як порушенням принципу верховенства права, а саме принципу res judicata (вирішена справа) та принципу правової визначеності. Таким чином, відсутність цієї умови призводить до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених ст. 296 цього кодексу, застосовуються положення ст.169 КАС України, а тому апеляційна скарга повертається апелянту, оскільки апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яка залишена без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020року, апеляційна скарга у відповідності до ч.ч. 5, 6 ст. 298 КАС України повертається апелянту.
При цьому, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи, що станом на 31 серпня 2020 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги та відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
З урахуванням викладеного і керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0007981720 від 18.06.2013 - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку касаційного оскарження відповідно до ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя Г. В. Земляна
Судді: Є. І. Мєзєнцев
В. В. Файдюк