Справа № 761/37057/19
31 серпня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №1, роти №4, батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Савран Дмитра Сергійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено п'ятиденний строк на усунення недоліків, який обчислюється з дня закінчення строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Вказану ухвалу отримано скаржником 07.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та від 20.05. 2020 № 392, установлено з 12.03.2020 на території України карантин.
Згідно пункту 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) (у редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями <…> 169 <…> цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо <…> залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви <…> продовжуються на строк дії такого карантину.
У подальшому, 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX, який виклав пункт 3 розділу VI КАС у новій редакції. Також, пунктом 2 розділу ІІ цього Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до <…> пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, у строк до 06.08.2020 та протягом наступних п'яти днів скаржник мав право усунути недоліки апеляційної скарги, подати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження однак станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено.
Так, залишаючи апеляційну скаргу без руху суд апеляційної інстанції наголошував на необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1152,6 грн. Проте, скаржником надано докази сплати лише 576,3 грн та наголошено на тому, ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Проте, суд апеляційної інстанції наголошує, що при визначенні належного до сплати розміру судового збору у даній справі слід застосовувати пункт 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», який визначає ставки судового збору за подання документів до адміністративного суду, а не пункт 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», який визначає розмір судового збору у випадках, коли постанова про накладення адміністративного стягнення ухвалюється судом.
Регулювання пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на подання позовних заяв та апеляційних скарг в адміністративних справах, а тому його застосування у взаємозв'язку із підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є неможливим.
Пункт 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» стосується виключно випадків, коли рішення про притягнення до адміністративної відповідальності приймаються судом (статті 221 та 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)), а не іншими органами. У спірних же правовідносинах постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення прийнято не судом, а поліцейським.
Пункт 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», який визначає ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення слід застосовувати виключно у взаємозв'язку із частиною сьомою статті 283 КУпАП, яка передбачає, що постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Щодо правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.03.2020 по справі № 543/775/17, то суд касаційної інстанції у цьому рішенні вказав, що за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору розмір судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, справа, що розглядається, не є справою щодо накладення адміністративного стягнення (глава 22 КУпАП), а є адміністративною справою з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (накладення адміністративного стягнення) (стаття 286 КАС).
Таким чином, вказаний висновок касаційного суду не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, позиції Верховного Суду не мають вищої юридичної сили перед нормами закону.
Згідно частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.
Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298 КАС, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя І.В. Федотов