П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 1540/3980/18
Категорія: 112010200
Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 3-тя особа: Одеський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 3-тя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо:
неврахування при перерахунку пенсії з 01.01.2018 надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 15% посадового окладу, надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премії в розмірі 10% від посадового окладу;
зменшення основного розміру пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення;
виплати пенсії з урахуванням 50% суми підвищення пенсії;
зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, з урахуванням: посадового окладу в розмірі 6910 грн.; окладу за військове звання в розмірі 1480 грн.; процентної надбавки за вислугу років 50% в розмірі 4195 грн.; надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 15% посадового окладу, надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премії в розмірі 10% від посадового окладу та здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач протиправно не включив при перерахунку пенсії позивача всі складові грошового забезпечення, які повинні враховуватися при перерахунку пенсії, зменшив її розмір з 90% грошового забезпечення до 70 %, та виплачує з 01.01.2018 року - 50% підвищення пенсії, що суперечить діючому законодавству.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 50% суми підвищення пенсії з 01.01.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з урахуванням вже проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 469,87 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в який зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що позивачу пенсію призначено з розрахунку 36 років вислуги виходячи з основного розміру 85% посадового окладу, а 90% є саме тим розміром пенсії, який було перераховано позивачу у зв'язку з переходом позивача на пенсійний облік до головного управління. Крім того, з посиланням на приписи ч.2 ст. 265 КАС України, зазначає, що нормативно правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили рішенням суду, а отже положення постанови 103, щодо обмеження розміру суми відсотків підвищення до пенсії втратили чинність з 05.03.2019 року, що судом не прийнято до уваги.
Також вказує, що ст. 73 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів на цілі не передбачені цим законом, а отже суд помилково поклав обов'язок щодо стягнення з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” позивачу призначено пенсію за вислугою років з основним розміром 90% грошового забезпечення із сум грошового забезпечення, а саме:
- посадового окладу;
- окладу за військове звання;
- процентної надбавки за вислугу років 40%,
а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення:
- надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами 15%;
- надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50%;
- премії в розмірі 10%.
До 01.01.2018 позивач отримував пенсію, виходячи з розміру грошового забезпечення, що він отримував особисто на момент звільнення з військової служби.
Після введення в дію постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, ГУ ПФУ в Одеській області було проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції на момент здійснення перерахунку, а саме з урахуванням:
- посадового окладу в сумі 6910 грн;
- окладу за військовим званням в сумі 1480 грн;
- надбавки за вислугу років (50%) в сумі 4195 грн.
Крім того, після проведеного перерахунку, виплату пенсії в 2018 році відповідач здійснював лише з урахуванням 50% розміру підвищення пенсії.
Позивач вважаючи дії відповідача протиправними звернувся до суду із даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині вимог щодо зменшення відповідачем при перерахунку з 01.01.2018р. пенсії основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду по справі №240/5401/18, виходив з того, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення. Внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, так як при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Також визнав протиправними дії та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з урахуванням вже проведених виплат, оскільки протиправне обмеження 50% в 2018 р. суми підвищення пенсії позивача є порушенням його конституційного права, гарантованого статтею 46 Конституції України, та підлягає відновленню.
Водночас відмовив в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неврахування надбавок при перерахунку пенсії позивача та похідних вимог про зобов'язання врахувати зазначені надбавки для перерахунку пенсії позивача, оскільки перерахунок пенсії позивачу правомірно здійснено відповідно до Закону України № 2262, Постанов № 103, 704 та Порядку №45.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги приходить до наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є ЗУ від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною 4 статті 63 Закону № 2262-XII визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу після введення в дію постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, 01.05.2018 року проведено перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції на момент здійснення перерахунку та з урахуванням 50% підвищення до пенсії.
Позивач в позові зазначає про протиправність зменшення основного розміру пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення з чим погодився суд першої інстанції.
З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.
Редакція ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.
Так, у період з 1996 по 2002 роки максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», становив 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, у період з 2002 по 2011 роки - 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
08.07.2011 прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, пп. 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у ч. 2 ст. 13 цифри " 90" замінено цифрами " 80".
27.03.2014 прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, п. 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у ч. 2 ст. 13 цифри " 80" замінено цифрами " 70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 01.01.2017, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а ст.63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до ст.63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Тому при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні ( чи підвищенні) відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу пенсія за вислугу років призначена з 2001 року у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, у 2012 році позивачу було зроблено перерахунок пенсії та відсотковий розмір її визначено у 90%, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення ( підвищення) позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення відсоткового розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018.
При цьому колегія суддів зазначає, що у постанові у справі №240/5401/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Враховуючи, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках (процентах), яка діяла на момент призначення пенсії (чи підвищення розміру відсотків грошового забезпечення), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, визнавши протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 90 до 70 процентів сум грошового забезпечення, та зобов'язавши відповідача нарахувати та виплатити останньому пенсію з 01.01.2018р., виходячи із розміру 90 процентів, із врахуванням редакції ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", чинної станом на дату призначення пенсії (подальшого збільшення її відсоткового розміру).
Посилання апелянта, що судом першої інстанції не враховано, що позивачу пенсію призначено з розрахунку 36 років вислуги виходячи з основного розміру 85% посадового окладу, а 90% є саме тим розміром пенсії, який було перераховано позивачу у зв'язку з переходом позивача на пенсійний облік до головного управління, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.
Як вже зазначалося, позивачу пенсія за вислугу років призначена з 2001 року у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно довідки про перерахунок пенсії позивачу від 23.06.2012 року, розмір призначеної пенсії змінився з 85% на 90% на підставі Постанови КМУ № 355.
Колегія суддів звертає увагу, що визначені правила обчислення розміру пенсії позивача із врахуванням його вислуги років гарантували отримання позивачем пенсії лише в максимальному (граничному) розмірі.
Водночас, ключовим моментом у цій ситуації є неможливість застосування показника граничного розміру пенсії, який визначений у діючій редакції ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до перерахунку пенсії з 01.01.2018р., оскільки він стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених.
Отже, оскільки з 2012 року по 2018 рік позивач отримував пенсію саме у розмірі 90% та пенсію позивачу зменшено до 70% саме з 90%, то колегія суддів вважає, що суду першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо протиправності зменшення відповідачем при перерахунку з 01.01.2018р. пенсії основного розміру пенсії саме з 90% до 70% грошового забезпечення, а колегія суддів через призму неможливості застосування запропонованого відповідачем підходу до перерахунку пенсії, не убачає правових підстав для зменшення визначеного позивачу відсотка пенсії (з 90% до 85%).
Щодо позовних вимог виплачувати з 01.01.2018 пенсію в 100-відсотковому від обчисленого розміру, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Судом встановлено, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103. Виплата вказаної пенсії позивачу здійснюється з урахуванням приписів п. 2 зазначеної постанови, а саме з 1 січня 2018 року - у розмірі 50 відсотків, а з 01.01.2019 року - у розмірі 75 відсотків.
Колегія суддів зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України № 103 на час вчинення відповідачем перерахунку пенсії (з 01.01.2018 по 04.03.2019) була чинною, не була визнана неконституційною та підлягала застосуванню до спірних правовідносин.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 Порядку № 45, додатку 2 до Порядку № 45.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Водночас, визнання нечинними в подальшому пункту 2 постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії, які були вчинені ним до визнання нечинною постанови КМУ № 103 (в період з 01.01.2018 по 04.03.2019).
Аналогічну правову позицію викладено у зразковій справі № 160/3586/19, у якій Велика Палата Верховного Суду констатувала, що у зв'язку зі скасуванням п. 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії - скасовано.
З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду, зазначила, що саме з 05 березня 2019 року пенсія підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, що помилково не встановлено судом першої інстанції.
Щодо доводів апелянта, що ст. 73 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів на цілі не передбачені цим законом, а отже суд помилково поклав обов'язок щодо стягнення з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки процесуальні правовідносини з приводу розподілу судових витрат регулюються ст. 139 КАС України, яка, стосовно цих правовідносин, є спеціальної правової нормою і тому підлягає застосуванню.
При цьому, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 7 грудня 2012 року у справі № 21-977во10, від 3 грудня 2010 року у справі № 21- 44а10), а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Рішення суду першої інстанції - зміні.
Водночас, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог судом апеляційної інстанції не переглядається.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 21 грудня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року змінити виклавши четвертий та п'ятий абзаци резолютивної частини в наступній редакції:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 50% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з урахуванням вже проведених виплат.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Повний текст постанови складено та підписано 01 вересня 2020 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова