Справа № 225/4837/20
Провадження №2/225/871/2020
про залишення позовної заяви без руху
01 вересня 2020 року м. Торецьк
Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Соляник А.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
28.08.2020 року до Дзержинського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Перевіривши відповідно до ст.ст. 175 - 177 ЦПК України відповідність позовної заяви вимогам закону, суддя дійшла висновку, що вказана позовна заява має бути залишена без руху з таких підстав.
Згідно з частиною 2 статті 175 ЦПК України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Суд зазначає, що вказана позовна заява надійшла до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою використання підсистеми «Електронний суд».
Відповідно до частини 3 ст.3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до частин 1, 4, 6, 8, 13 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Так, зазначену позовну заяву було направлено в електронному вигляді з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою використання підсистеми «Електронний суд», при цьому вона містить електронний цифровий підпис, у відповідності до згаданих норм ЦПК України та ч.1 ст.5ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. ч. 1 - 2ст. 6 зазначеного Закону).
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Водночас, суд зазначає, що у суді продовжується тестова експлуатація підсистем та модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підключення до яких буде здійснюватися поступово, згідно з окремими наказами Державної судової адміністрації України.
Зокрема, тестування підсистеми «Електронний суд» у Дзержинському міському суді Донецької області вже здійснюється відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 22.12.2018 № 628.
Згідно п/п. 15.1 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У номері «Голос України» (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Станом на 01.09.2020 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не затверджено та Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, що виключає подання процесуальних документів учасниками справи, зокрема, позовних заяв, в електронній формі.
Крім того, суд зазначає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.175-177 ЦПК України, а саме:
Відповідно до вимог п.п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Як убачається з матеріалів справи, в позовній заяві позивачем не коректно зазначено адреси проживання сторін. Так, адреса реєстрації позивача у позовній заяві зазначена як: « АДРЕСА_1 », однак згідно доданих до позовної заяви документів, адресою реєстрації позивача є: « АДРЕСА_2 ).
Крім того, позивачем некоректно зазначено адресу реєстрації відповідача, а саме зазначено: « АДРЕСА_3 », однак не зазначено вулиці, на якій проживає відповідач.
Також позивачем в графах «ел. пошта» сторін зазначено одну єдину електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 , що викликає у суду сумнів щодо належності даної електронної пошти та доступу до її електронних листів обом сторонам.
Таким чином, відсутність зазначених відомостей щодо адрес проживання сторін та їх офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позбавляє суд можливості, у разі відкриття провадження у справі, повідомити належним чином сторін про день, час та місце розгляду справи.
Крім того, статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подають в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення вимог ст. 95 ЦПК України позивачем додані до позовної заяви документи, які не засвідчені належним чином.
Крім того, відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до позовної заяви про розірвання шлюбу, крім іншого, додається оригінал свідоцтва про шлюб.
Однак, позивачем не дотримано зазначеної вимоги, а саме до позовної заяви не додано оригінал свідоцтва про шлюб.
Оскільки, у випадку відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб, позивач не позбавлений можливості звернутися до органу, який провів реєстрацію шлюбу, з заявою про отримання дублікату свідоцтва про шлюб, суд приходить до висновку, що не долучення до позовної заяви оригіналу свідоцтва про шлюб є недоліком позовної заяви, який має бути усунений позивачем.
Крім того, відповідно до п.10 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, однак позивачем даної вимоги не було дотримано.
Також позивачка, звертаючись до суду, не додала до позовної заяви про розірвання шлюбу доказів сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити та розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
З підстав, зазначених у частині першій статті 136 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Таким чином, фактичною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є майновий стан сторони, що ускладнює сплату судового збору в зазначеному законодавством розмірі.
Таке ж саме положення визначено і в п. 29 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав або перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Всупереч зазначеним вимогам, позивачка не долучила жодного доказу сплати судового збору або клопотання про звільнення, відстрочку чи розстрочку сплати судового збору разом з документами, які б підтверджували відсутність у неї коштів на сплату судового збору.
Таким чином, позовна заява подана в електронній формі у форматі PDF, яка не містить оригінального власноручного підпису, не відповідає вимогам ЦПК України станом на 01.09.2020 щодо письмової паперової форми позовної заяви.
Отже, враховуючи, що позовна заява сформована заявником в системі «Електронний суд», тобто подана не у паперовій формі, позивач з метою звернення до суду має подати до суду паперову позовну заяву із власноручним підписом, а також її копії відповідно до кількості учасників справи.
Вказана правова позиція щодо необхідності подання документів у паперовій формі до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, викладена також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 лютого 2019 року по справі №9901/43/19 (П/9901/43/19).
Вказане не є позбавленням доступу до правосуддя, оскільки на даний час суд позбавлений можливості приймати електронні документи учасників справи у системі «Електронний суд».
З огляду на викладене, вважаю, що позовна заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час її подачі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Заявлену позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не виправлення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернена заявнику у відповідності зі ст.185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.14,42,43,45,47,59, 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: