ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
28 серпня 2020 року м. Київ№ 640/14693/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 щодо визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник відповідача надіслав до суду клопотання про залишення позову без розгляду на підставі вимог статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України з підстав того, що в матеріалах справи відсутня нотаріально завірена копія довіреності позивача на підтвердження повноважень Дяченка О.В., тобто адміністративний позов підписано особою, яка не має права його підписувати.
У додаток до вказаного клопотання представник відповідача надав докази направлення його позивачу.
Представник позивача, яким підписано позовну заяву, у відповіді на відзиві вказав, що у постановах Верховного Суду, зокрема від 07 листопада 2019 року №826/3879/17, від 17 жовтня 2019 року №810/3555/17, від 22 жовтня 2019 року №826/9584/18, від 31 липня 2019 року №140/123/19 вказано, що Закон передбачає правову можливість завірення копії довіреності самим представником, якщо право представника засвідчувати своїм підписом копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності та за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення певної дії.
Вирішуючи клопотання по суті, суд виходить з наступного.
Вимогами частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Зі змісту частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
В силу положень статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Відповідно до вимог частин 5, 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
На підтвердження повноважень представника до позову, який підписано представником позивача, додано копію довіреності від 15 червня 2020 року, яка видана на ім'я представника - Дяченка О.В.. При цьому, копія такої довіреності, якою ОСОБА_1 уповноважує Дяченка О.В. представляти інтереси позивача не засвідчена у спосіб, визначений законом.
Водночас, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат», засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.
Частина 1 статті 75 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ вказує, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Цією ж статтею встановлено, що вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.
Згідно статті 76 Закону України «Про нотаріат» вірність копії з копії документа може бути засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана підприємством, установою, організацією, що видала оригінал документа. В останньому випадку копія документа повинна бути викладена на бланку даного підприємства, установи, організації з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться на даному підприємстві, в установі, організації.
Враховуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, а саме: особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності (нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, суддею тощо).
У разі якщо повноваження представника були визначені у довіреності, що посвідчена нотаріально, належною копією цієї довіреності може бути виключно нотаріально засвідчена копія такої довіреності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 810/5119/18.
Отже, вказана ксерокопія довіреності не може вважатися судом належним доказом на підтвердження повноважень особи, яка підписала адміністративний позов, оскільки не засвідчена нотаріально. Інших доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала адміністративний позов, до матеріалів адміністративного позову не надано.
В частині посилань представника позивача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 07 листопада 2019 року №826/3879/17, від 17 жовтня 2019 року №810/3555/17, від 22 жовтня 2019 року №826/9584/18, від 31 липня 2019 року №140/123/19, суд зазначає, що у межах спірних правовідносин, що були предметом розгляду у вказаних постановах, мали місце завірення довіреностей на підставі ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), та Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5.
Водночас, в даній ситуації представник позивача надав копію довіреності, яка засвідчена нотаріально, відтак і копія такої довіреності підлягає нотаріальному засвідченню на підставі вимог Закону України «Про нотаріат», який є спеціальним в межах даних правовідносин.
Вимогами пункту 2 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду на підставі вимог пункту 2 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 240, 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду задовольнити.
Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Федорчук А.Б.