ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 серпня 2020 року м. Київ № 640/15178/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 )
до Заступника начальника управління Головного управління Пенсійного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Прищепи (Бутенко) Ольги
Володимирівни (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16),
Заступника директора департаменту-начальника управління контролю та
розгляду звернень Пенсійного фонду України Мастюгіної Галини Іванівни
(01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9),
Головного управління Пенсійного управління Пенсійного фонду України в
місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16),
Пенсійного фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9)
про визнання протиправними дій, бездіяльності, відмови, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Заступника начальника управління Головного управління Пенсійного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Прищепи (Бутенко) Ольги Володимирівни, Заступника директора департаменту-начальника управління контролю та розгляду звернень Пенсійного фонду України Мастюгіної Галини Іванівни, Головного управління Пенсійного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Пенсійного фонду України, в якому просить:
- визнати незаконними дії Заступника начальника управління Головного управління Пенсійного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Прищепи (Бутенко) Ольги Володимирівни , які полягають у підписанні листа від 21 листопада 2019 року №284482/03 з помилковим зазначенням періоду часу, за який слід сплатити єдиний внесок до системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також у підписанні листа від 04 червня 2020 року вих. №2600-0314-8/73387 Головного управління Пенсійного листа України в місті Києві з помилковим висновком про порушення пункту 1.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- рішення у формі листа від 21 листопада 2019 року вих. №284482/03 Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком довічно з 06 листопада 2019 року визнати незаконним;
- бездіяльність з 07 лютого 2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яка полягає у непризначенні ОСОБА_1 пенсії за віком довічно з 06 листопада 2019 року визнати незаконною;
- дії Заступника директора департаменту-начальника управління контролю та розгляду звернень Пенсійного фонду України Мастюгіної Галини Іванівни, які полягають у підписанні листа від 24 березня 2020 року вих. №7748-3661/Г-03/8-2800/20 Пенсійного фонду України, у якому містилася адресована позивачу пропозиція вчинити дії з повторного подання заяви Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві та повторної сплати внеску, який вже було сплачено і який має сплачуватися лише один раз, визнати незаконними;
- бездіяльність Пенсійного фонду України, яка полягає у незадоволенні скарги ОСОБА_1 від 10 лютого 2020 року №3661/Г-2800-20, визнати незаконною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком довічно з 06 листопада 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за віком з 06 листопада 2019 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року залишено без руху позовну заяву з підстав того, що позивачем не надано доказів сплати суми судового збору у розмірі 2523,20 грн за три позовні вимоги немайнового характеру (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті https://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/gromadyanam/tax/).
Позивач надіслав до суду заяву про роз'яснення судового рішення, у якій просив роз'яснити:
- якою є встановлена Законом України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної вимоги немайнового характеру?;
- чому при прийнятті ухвали від 15 липня 2020 року у справі №640/15178/20 суд не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі №826/10288/17 (К/9901/25529/18; від 14 червня 2018 року у справі №810/827/17 (К/9901/48213/18)?;
- чи охоплюється терміном «незаконна» відмова в доступі до правосуддя, обґрунтована посиланням на постанови Кабінету Міністрів України?.
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 р. «Про судове рішення в адміністративній справі» визначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність, нечіткість за змістом.
Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Суд встановив, що із змісту заяви позивача про роз'яснення рішення вбачається, що він по суті просить не роз'яснити зміст судового рішення, а лише висловлює незгоду з підставами її прийняття та повідомляє, зокрема, про те, що при вирахуванні судового збору він оплачував не позовні вимоги, а подання окремих документів.
Водночас, суд зазначає, що згідно частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру, про що вказано в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 15 липня 2020 року.
Суд враховує, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановляння додаткового рішення цим же судом. При цьому, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - це відсутністю причинно-наслідкових зв'язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення. Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення, оскільки у заяві про роз'яснення судового рішення позивач не вказує про ті частини судового рішення, які є незрозумілими, а підстави та нормативне обґрунтування прийняття рішення не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук