01 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/2317/20
Чернігівський окружний адміністративного суду в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за обов'язковою участю сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ), що полягають в не проведенні розрахунку, не нарахуванні та не виплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 за 14 років 09 місяців 26 днів військової служби; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_2 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 провести розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію за неотримане речове майно за 14 років 09 місяців 26 днів військової служби.
Ухвалою суду від 22.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участі позивача відмовлено.
Ухвалою суду від 14.08.2020 було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за обов'язковою участю позивача.
19.08.2020 позивачем втретє було заявлено клопотання про розгляд справи за обов'язковою участю сторін.
Згідно пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
В силу частин п'ятої - шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 22.07.2020, в ухвалі суду від 14.08.2020 суд, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності та розглядається судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У заявленому клопотанні від 19.08.2020 позивачем не наведені підстави і не надані докази, які б унеможливлювали розгляд цієї справи за відсутністю сторін; позивачем не зазначено, які саме обставини можливо встановити лише у судовому засіданні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також суд звертає увагу, що під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, учасники справи не позбавлені права заявляти заяви по суті справи та клопотання з процесуальних питань.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в заявах по суті справи, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Таким чином, зважаючи на повідомлені позивачем обставини, враховуючи, що дана справа є справою незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за обов'язковою участю сторін.
Керуючись статтями 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за обов'язковою участю сторін відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Баргаміна