Справа № 420/7191/20
31 серпня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) яка діє в інтересах підопічної - ОСОБА_2 (23.04.2014) до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (вул. Михайлівська, 56, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, код ЄДРПОУ 04056799), Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради (вул. Михайлівська, 56, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, код ЄДРПОУ 04056799) про визнання дій та бездіяльності неправомірними,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) яка діє в інтересах підопічної - ОСОБА_2 (23.04.2014) до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (вул. Михайлівська, 56, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, код ЄДРПОУ 04056799), Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради (вул. Михайлівська, 56, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, код ЄДРПОУ 04056799) про визнання дій та бездіяльності неправомірними.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року зазначений адміністративний позов був залишений без руху, а позивачу було надано строк на усунення недоліків.
Недоліки необхідно було усунути шляхом конкретизації змісту позовних вимог, оскільки позивачем було зазначено зміст позовних вимог не конкретно та нечітко. Крім того, позивачу необхідно було надати в повному обсязі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Також позивачу необхідно було надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом з якою було подано уточнений адміністративний позов та заяву щодо строків звернення до суду.
Проте недоліки позовної заяви позивачем не було усунуто у повному обсязі.
Так позивач в уточненій позовній заяві просить:
1. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, яка проявилась в:
неналежному контролі за дотриманням Службою у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області норм та вимог діючого законодавства при здійсненні повноважень щодо малолітньої, ОСОБА_2 , 2014 року народження - що проявилось в допущенні Службою у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради неправомірних дій та бездіяльності, зазначених в даній позовній заяві;
не постановленні рішення про негайне відібрання дитини 06.12.2018 року (хоча саме відібрання відбулося) та неповідомлення прокурора в той же день, 06.12.2018 р.;
нездійсненні звернення до суду протягом 7 днів починаючи з 06.12.2018 р. з позовом про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо її малолітньої доньки або про відібрання дитини в матері без позбавлення батьківських прав;
нездійсненні жодних дій, спрямованих на всестороннє та повне з'ясування обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.166 Кримінального кодексу України, притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності - що проявилось у відсутності з боку відповідача клопотань до органу досудового розслідування щодо допиту свідків, проведення судово-медичної експертизи тяжкості наслідків для здоров'я потерпілої дитини та судового-психіатричної експертизи матері дитини, для визначення, чи може вона нести відповідальність за свої дії, чи є дієздатною, чи може виконувати батьківські обов'язки;
відсутність представлення та захисту прав постраждалої малолітньої дитини в рамках відкритого кримінального провадження, що проявилось у відсутності клопотання з боку відповідача до органу досудового розслідування про залучення до провадження у якості представника потерпілої дитини, відсутності контролю за тим, чи Службою у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради здійснюється представництво інтересів потерпілої дитини в кримінальному провадженні;
ненаданні відповідей на адвокатські запити мого представника ОСОБА_4 : від 17.02.2020(№02/11-32-837/494) який містив 2 питання: «які питання (ким, коли, на якій підставі) щодо малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглядались Білгород-Дністровською міською радою Одеської області та її виконавчими органами в період з 01 січня 2020 року та до теперішнього часу» та «чому ОСОБА_1 , опікун малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не повідомляється про розгляд Білгород-Дністровською міською радою Одеської області та її виконавчими органами питань щодо малолітньої, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?»; від 16 червня 2020 р на адвокатський запит ОСОБА_4 (з врахуванням листа виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 15 травня 2020 року за вих.№02-11/32-2275/1269);
ігноруванні прохання ОСОБА_1 завчасно надсилати засобом електронної пошти на її електронну адресу копії усіх документів, на підставі яких будь-які питання стосовно її підопічної виносяться на розгляд, з описом доданих документів (заява №С-129 від 03.02.2020р.) з метою надання можливості забезпечення захисту прав та інтересів підопічної дитини, де ігнорування полягає в тому, що незважаючи на надану відповідь, що її заява прийнята до уваги, при запрошенні позивача на засідання комісії з питань захисту прав дитини на 10.03.2020р., 23.06.2020р., 25.06.2020р., 28.07.2020р. відповідачами не було надіслано на електронну адресу ОСОБА_1 жодної копії документів, на підставі яких виносились на розгляд питання стосовно її підопічної, зазначенні в запрошеннях, а на засідання 11.02.2020р. комісії з питань захисту прав дитини вона взагалі не отримала запрошення, хоча питання стосовно її підопічної на засіданні 11.02.2020р. розглядалися.
2. Визнати неправомірною діяльність відповідача, виконавчого комітету Білгород- Дністровської міської ради Одеської області, яка проявилась у:
наданні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 статусу дитини позбавленої батьківського піклування з порушенням визначених законом строків -4,5місяці замість 2;
винесенні на розгляд комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Білгород-Дністровської міської ради Одеської області питань, що стосуються її підопічної, ОСОБА_2 без належної підготовки та дослідження всіх обставин, які мають значення для вирішення поставлених питань та без врахування інтересів дитини;
винесення на розгляд комісії з питань захисту прав дитини (від 25.06.2020, 28.07.2020) питань стосовно її підопічної, ОСОБА_2 на підставі медичного документа, який не являється належним для визначення спроможності матері дитини виконувати батьківські обов'язки - висновку ЛКК КНП «Білгород-Дністровської міської багатопрофільної лікарні» Білгород-Дністровської міської ради, хоча відповідач має в наявності інформацію від Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, що висновок ЛКК має бути наданим за умов обстеження матері в стаціонарі іншого, спеціалізованого психіатричного закладу;
розгляд питань стосовно підопічної позивача ОСОБА_2 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Білгород-Дністровської міської від 11.02.2020 р. без повідомлення позивача та її участі;
наданні неповної відповіді на адвокатський запит представника позивача Сороколета С.І. від 06 липня 2020 року (у наданій відповіді № 02/15-32-3148/1735 від 13 липня 2020 р. не було надано витяг з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини від 10 березня 2020 року), про що був поданий повторний адвокатський запит ОСОБА_5 від 16 липня 2020 р. з зазначенням цього факту.
3. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача, Служби у справах дітей Білгород- Дністровської міської ради Одеської області, яка проявилась в:
нездійсненні належного захисту права дитини, ОСОБА_2 на охорону здоров'я та медичну допомогу в період з листопада 2017р. по червень 2018р. та з червня по грудень 2018р.(в особовій справі дитини відсутні документи, які свідчать про такі дії);
нездійсненні обстеження умов проживання дитини станом на 14.06.2018 р., для визначення придатності умов проживання дитини, яка виписується з лікарні, (адже згідно акту обстеження від 07.06.2018 року умови проживання родини були непридатні для проживання, лікування та відновлення дитини);
відсутність у період з 20.08.2018 р. по 06.12.2018 р., жодних дій, спрямованих на запобігання критичної ситуації яка сталася 06.12.2018 року за умови попередження 20.08.2018 р. про ймовірність існування небезпеки для життя та здоров'я дитини, що ледве не привело дитину до загибелі внаслідок 47-денного голодування, що проявилося в тому, що в особовій справі дитини відсутні документи за період з 20.08.2018 по 05.12.2018р. щодо виходів в сім'ю з метою перевірки умов проживання, харчування, стану здоров'я дитини, долучення фахівців до проведення оцінки рівня безпеки дитини, звернень до поліції та ювенальної превенції, до виконавчого органу про вжиття заходів через існування можливої загрози життю та здоров'ю дитини;
не складанні 06.12.2018 року в установленому законом порядку акту оцінки рівня безпеки дитини - малолітньої, ОСОБА_2 , 2014 року народження;
неподанні 06 грудня 2018 року виконавчому комітету Білгород-Дністровської міської ради клопотання про невідкладене відібрання дитини;
нездійсненні у семиденний строк від 06.12.2018 р. підготовки документів для звернення до суду з позовом про позбавлення матері малолітньої ОСОБА_2 , 2014 року народження - ОСОБА_3 батьківських прав або про відібрання дитини в матері без позбавлення батьківських прав;
нездійсненні жодних дій, спрямованих на всестороннє та повне з'ясування обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. І ст.166 Кримінального кодексу України та притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності (а саме не поданні органу досудового розслідування клопотання про проведення судово-медичної експертизи тяжкості наслідків для здоров'я постраждалої дитини, судового-психіатричної експертизи матері дитини, для визначення, чи може вона нести відповідальність за свої дії, чи є дієздатною, чи може виконувати батьківські обов'язки, клопотання про проведення допиту свідків, проведення очної ставки та інше);
недотримання двохмісячного строку на підготовку документів для надання ОСОБА_6 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, що не відповідає вимогам п.35 Постанови №866 від 24.09.2008 р. щодо вжиття вичерпних заходів до влаштування дитини в сім'ю громадян України (... під опіку, піклування, у прийомну сім'ю);
ненаданні ОСОБА_1 при передачі дитини, ОСОБА_2 , 2014 року народження, під опіку - повного пакету документів (частини 1 особової справи), передбаченого «Порядком ведення особової справи дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування...» затвердженим наказом Мінсоцполітики від 18 листопада 2008 року N4591;
ненаданні можливості своєчасно ознайомитись з матеріалами, які мають істотне значення для захисту прав та інтересів підопічної дитини (що підтверджують заяви представників позивача від 19.06.2020 року та 25.06.2020 року та мої заяви С-219 та С-221);
4. Визнати неправомірною діяльність відповідача, Служби у справах дітей Білгород- Дністровської міської ради Одеської області, яка проявилась в:
передачі дитини 14.06.2018 року з лікарні «тітці» без винесення на розгляд комісії з питань захисту прав дитини питання надання дозволу «тітці» забрати дитину з лікарні;
позбавлення дитини можливості пройти повний стаціонарний курс лікування від гепатиту у червні 2018 р., надав дозвіл на виписку дитини всього через 3 дні госпіталізації;
знятті 26.07.2018 за наказом служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради №58, малолітньої ОСОБА_2 з обліку дітей, які залишились без батьківського піклування у зв'язку із зникненням підстав - за відсутності в матеріалах особової справи дитини документів на підтвердження зникнення таких підстав;
наданні неправдивої інформації, що питання зміни підстав надання статусу буде розглянуто на комісії з захисту прав дитини 10.12.2019 р. та про результати буде повідомлено, (але насправді це питання не вносилось до порядку денного та не розглядалось, що підтверджує додана до позовної заяви копія листа №С-129/295 від 02.03.2020 р)
5. Зобов'язати відповідача, виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області притягнути до дисциплінарної відповідальності осіб, винних в допущенні неправомірних дій та бездіяльності, якими порушено права та законні інтереси малолітньої, ОСОБА_2 , 2014 року народження.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналізуючи зміст позовних вимог, та докази, якими вони обґрунтовуються, суд зазначає, що позивач, серед іншого, просить:
1. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, яка проявилась в неналежному контролі за дотриманням Службою у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області норм та вимог діючого законодавства при здійсненні повноважень щодо малолітньої, ОСОБА_2 , 2014 року народження - що проявилось в допущенні Службою у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради неправомірних дій та бездіяльності, зазначених в даній позовній заяві.
Разом з цим з зазначеної вимоги не зрозуміло в чому проявляється такий неналежний контроль, тобто які саме дії не вчинив виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області при контролі за дотриманням Службою у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області норм та вимог діючого законодавства.
2. Визнати неправомірною діяльність відповідача, виконавчого комітету Білгород- Дністровської міської ради Одеської області, яка проявилась у винесенні на розгляд комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Білгород-Дністровської міської ради Одеської області питань, що стосуються її підопічної, ОСОБА_2 без належної підготовки та дослідження всіх обставин, які мають значення для вирішення поставлених питань та без врахування інтересів дитини.
При цьому зі змісту даної вимоги не вбачається в який час та щодо яких питань йде мова, без якої саме належної підготовки та дослідження яких саме обставин виконавчим комітетом Білгород- Дністровської міської ради Одеської області винесено на розгляд комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Білгород-Дністровської міської ради Одеської області питань, що стосуються ОСОБА_2 та в чому саме полягає їх неправомірність.
3. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача, Служби у справах дітей Білгород- Дністровської міської ради Одеської області, яка проявилась в нездійсненні належного захисту права дитини, ОСОБА_2 на охорону здоров'я та медичну допомогу в період з листопада 2017р. по червень 2018р. та з червня по грудень 2018р. (в особовій справі дитини відсутні документи, які свідчать про такі дії).
Зі змісту даної вимоги не вбачається про нездійснення якого саме захисту права дитини на охорону здоров'я та медичну допомогу позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача.
Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому суд зазначає, що позивачу в ухвалі від 05.08.2020 року роз'яснювалось про необхідність усунення недоліків позовної заяви, які стосувались конкретизації змісту позовних вимог, проте як вбачається з вищезазначеного недоліки позовної заяви в цій частині не усунуто.
Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.2 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно з ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Суд зазначає, що за відсутності належної конкретизації позовних вимог суд позбавлений можливості встановити чи подано позивачем усі докази на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві тобто чи виконано позивачем обов'язок додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, викладені в тексті позовної заяви, покладений на позивача відповідно до ч.4 ст.161 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
До суду від позивача надійшла заява щодо строків звернення до суду, в якій зазначено, що про порушення відповідачами норм діючого законодавства щодо захисту прав та інтересів своєї підопічної ОСОБА_2 , які мали місце до 2020 року ОСОБА_1 дізналась 04 лютого 2020 року при ознайомленні з матеріалами особової справи своєї підопічної, ОСОБА_2 , 2014 року народження, наданими для ознайомлення службою у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації, що підтверджується долученими до уточненої позовної заяви копіями заяви на ім'я начальника служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації №С-23 від 04.02.2020 р. та копією листа в.о. начальника служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації №0301-18/593 від 15.04.2020.
При цьому у даній заяві позивач зазначив, що ним пропущено строк звернення до суду лише з вимогами про визнання неправомірною діяльності відповідача, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, яка проявилась у наданні малолітній, ОСОБА_6 , 2014 року народження, статусу дитини позбавленої батьківського піклування з порушенням визначених законом строків та визнання неправомірною бездіяльності відповідача, Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, яка проявилась в недотриманні двохмісячного строку на підготовку документів для надання ОСОБА_6 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та ненаданні ОСОБА_1 при передачі дитини, ОСОБА_7 , 2014 року народження, під опіку повного пакету документів (частини 1 особової справи), передбаченого «Порядком ведення особової справи дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування...» затвердженим наказом Мінсоцполітики України від 18.11.2008 року N 4591).
В обґрунтування підстав для поновлення строку звернення до суду позивач зазначила, що про дані обставини їй стало відомо ще в 2019 році, однак після цього вона вела тривале спілкування з відповідачами з метою та надією спонукати їх належним чином виконувати свої функції та повноваження щодо захисту прав та інтересів дитини, ОСОБА_2 , 2014 року народження - що позивач вважає достатньою підставою для визнання поважною причини пропуску ОСОБА_1 визначеного законом строку для звернення до адміністративного суду та поновлення такого строку
З сукупного аналізу матеріалів позовної заяви та з урахуванням встановлених законодавством приписів щодо строку звернення до суду вбачається, що позивач пропустила строк звернення до суду з вищезазначеними вимогами, оскільки про порушення своїх прав позивач дізналася 14.05.2019, що також вбачається з листа в.о. начальника служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації №0301-18/593 від 15.04.2020, а підстави для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду суддя вважає неповажними.
Суддя зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Той факт що позивач вела тривале спілкування з відповідачами з метою та надією спонукати їх належним чином виконувати свої функції та повноваження щодо захисту прав та інтересів дитини, не є поважними підставами для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс та інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”, справа “Голдер проти Сполученого Королівства”).
Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа “Gradescolo S.R.L. проти Молдови”. У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При таких обставинах, в силу положень п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України, враховуючи що позивачем не усунуто недоліки адміністративного позову у повному обсязі, позов слід повернути позивачу без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 169, 171, 243, 248, 294, 295 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) яка діє в інтересах підопічної - ОСОБА_2 (23.04.2014) до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (вул. Михайлівська, 56, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, код ЄДРПОУ 04056799), Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради (вул. Михайлівська, 56, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, код ЄДРПОУ 04056799) про визнання дій та бездіяльності неправомірними - повернути без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук