про залишення позову без розгляду
01 вересня 2020 р. справа № 475/366/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 , с. Мостове, Доманівський район, Миколаївська область, 56470
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
проскасування рішення від 09.08.2018 р. № 90, зобов'язання вчинити певні дії
28.05.2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Доманівського районного суду Миколаївської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- скасувати рішення Вознесенського ПФУ Миколаївської області № 90 від 09.08.2018 р.;
- зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального (пільгового) стажу період з 30.10.1977 р. по 06.12.1980 р. проходження військової служби в районах Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі;
- зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком, з урахуванням пільгового стажу з 02.08.2018 р. за списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пільгову пенсію, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173.
Ухвалою від 02.06.2020 р. Доманівський районний суд Миколаївської області відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 24.06.2020 р. Доманівський районний суд Миколаївської області постановив передати справу за підсудністю на розгляд Миколаївському окружному адміністративному суду.
Ухвалою від 20.07.2020 р. суд прийняв справу до свого провадження.
Ухвалою від 20.07.2020 р. суд залишив позов без руху після відкриття провадження у справі, оскільки позовна заява не відповідає положенням статей 160, 161 КАС України.
Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
07.08.2020 р. на виконання вимог зазначеної ухвали позивач надав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В заяві позивач повторно посилається на рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 р. № 8-рп/2013 та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.04.2018 р. у справі № 646/6250/17 та від 19.03.2019 р. у справі № 806/1952/18, просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк.
Суд звертає увагу, що вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Крім того, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного:
1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;
2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;
3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;
4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;
5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Водночас навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення, судом встановлено, що позивач не вказав жодної причини пропуску строку звернення, яка б об'єктивно та непереборно перешкоджала позивачу своєчасно звернутись до суду. Єдиною підставою пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду позивач наводить висновок Верховного Суду у справі № 806/1952/18 та у справі 646/6250/17.
Суд звертає увагу позивача, що в ухвалі від 20.07.2020 р. суд вказував на той факт, що до спірних правовідносин не може бути застосований висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.04.2018 р. у справі № 646/6250/17.
Щодо правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.03.2019 р. у справі № 806/1952/18, на яку посилається позивач у своїй заяві, вона також не може бути застосована до даного спору, адже стосується перерахунку пенсії та виплати індексації пенсії. В даній же справі, пенсія позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, адже не призначена відповідачем, а тому вищезазначений висновок Верховного Суду також не може бути застосований.
Таким чином, суд визнає неповажними причини пропуску строку звернення з даним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Пунктом 7 ч. 1. ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Враховуючи викладене, маються підстави для залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1. ст. 240 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 КАС України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
При цьому, суд не розподіляє судові витрати, оскільки згідно повідомлення Доманівського районного суду Миколаївської області від 28.07.2020 р., відсутнє підтвердження зарахування судового збору до бюджету, сплаченого позивачем за квитанцією № 0.0.1717689833.1 від 25.05.2020 р.
На підставі вищезазначеного, керуючись 171, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду.
2. Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.
Суддя А. О. Мороз