справа №380/4538/20
з питань вжиття заходів забезпечення позову
31 серпня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові заяву про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: 79010, пл.Міцкевича, 8, м.Львів, код ЄДРПОУ 39778297), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.05.2020 №ЛВ11511/893/ПД/НД/ФС.
28.08.2020 позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №62478788 від 06.07.2020, яке перебуває на виконанні в Червоноградському міському відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі виконавчого документа постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ11511/893/ПД/НД/ФС від 05.05.2020 до набрання законної сили рішенням суду у справі №380/4538/20.
Заява обґрунтована тим, що примусове виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу до вирішення спору по суті може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді стягнення відповідних коштів, які належать позивачу. При цьому, без вжиття заходів забезпечення позову для усунення негативних наслідків буде необхідно докласти значних зусиль та витрат. Окрім цього зазначає, що дії державного виконавця в процесі примусового стягнення коштів на виконання постанови Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ11511/893/ПД/НД/ФС від 05.05.2020 також можуть призвести до фінансових витрат з боку позивача, таких як сплата виконавчого збору в сумі 7556,80 грн. Позивач вважає, що наведене є підставою для вжиття заходів забезпечення позову згідно з ч.2 ст.150 КАС України. Просила заяву задовольнити.
Відповідно до положень ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
При вирішені заяви позивача про забезпечення позову, суд керувався таким.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
ФОП ОСОБА_1 , в обґрунтування заяви про забезпечення позову, покликається на те, що у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль. На підтвердження цього, позивачем до вказаної заяви долучено постанову про відкриття виконавчого провадження №62478788 від 06.07.2020.
З вказаної постанови судом встановлено, що державним виконавцем Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) відкрито виконавче провадження від 06.07.2020 №62478788 з примусового виконання постанови від 05.05.2020 №ЛВ11511/893/ПД/НД/ФС Головного управління Держпраці у Львівській області.
Позивач вказує на те, що оскільки штраф не сплачено у добровільному порядку, то такий може бути стягнутий органами державної виконавчої служби. Окрім цього, примусове виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти та майно, що належить позивачу.
Відповідно до п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених ч.2 ст.265 КЗпП України).
Згідно зі ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених п.1, 4, 6, 8, 11 ч.1 ст.34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених п. 2, 3 і 5 ч.1 ст.34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого п.10 ч.1 ст.34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
Отже, статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено зупинення виконавчого провадження на підставі оскарження постанов суб'єкта владних повноважень про накладення штрафів у судовому порядку, у зв'язку з чим до набрання рішення суду законної сили у даній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, оскільки існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання оскаржуваної постанови.
З системного аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно, зупинення виконавчих дій можливе лише на підставі рішення суду. У разі відсутності такого, арештовані кошти підлягають зарахуванню на рахунки, відкриті головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування. У разі недостатності коштів звертається стягнення на майно боржника та в подальшому здійснюється його реалізація.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що примусове виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу до вирішення спору по суті може призвести до заподіяння шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить позивачу на праві власності, у тому числі коштами, або обмеження у користуванні таким майном. При цьому, без вжиття заходів забезпечення позову, у разі задоволення позовних вимог, усунути такі негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суд звертає увагу, що запропоновані позивачем заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ФОП ОСОБА_1 та наявність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області.
При цьому, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у зазначений спосіб не є вирішенням справи по суті, а є засобом тимчасового захисту, який рішення по суті не підмінює, а лише тимчасово, до вирішення спору, зупиняє процедуру стягнення штрафу за оскаржуваним виконавчим документом.
Суд враховує, що відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Суд також враховує принципи, викладені у Рекомендаціях NR (89)8 про тимчасовий захист у адміністративних справах, прийнятих Комітетом Міністром Ради Європи 13.09.1989, в якій міститься заклик до компетентних судових органів у разі, якщо виконання адміністративного рішення може завдати значної шкоди приватним особам, на яких воно спрямоване, ужити належні заходи тимчасового захисту.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню повністю у запропонований позивачем спосіб.
Відповідно до ч.1 ст.156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 КАС України, суд, -
заяву позивача про забезпечення позову задовольнити повністю.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП №62478788 від 06.07.2020, яке перебуває на виконанні в Червоноградському міському відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі виконавчого документа - постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ11511/893/ПД/НД/ФС від 05.05.2020 до набрання законної сили рішенням суду у справі №380/4538/20.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суддя Кузан Р.І.