Іменем України
01 вересня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2287/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі також - позивач) до ОСОБА_1 (далі також - відповідач), в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку у загальній сумі 9587,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває за основним місцем обліку в Сєвєродонецькому управлінні Головного управління ДПС у Луганській області, як платник податків та зборів з 10.01.2017.
Станом на 28.05.2020 у ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг з єдиного податку на суму 9587,60 грн. основного платежу, який виник на підставі несплати автоматичних нарахувань згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування за період з червня 2017 року по червень 2018 року.
11.01.2017 відповідачем подано заяву про застосування до нього з 01.02.2017 спрощеної системи оподаткування обліку та звітності другої групи.
Відповідно до інформаційних даних Головного управління ДПС у Луганській області ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Сєвєродонецькому управлінні Головного управління ДПС у Луганській області, як платник єдиного податку з 01.02.2017 р.
Головним управлінням ДФС у Луганській області з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, було надіслано на адресу Відповідача податкову вимогу від 30.01.2018 р. форми «Ф» № 1010-17, яка відповідно до поштового повідомлення вважається врученою відповідачу 03.03.2018. Однак заходи з погашення податкового боргу, які були здійснені податковим органом, не дали позитивного результату.
Податковий борг Відповідача залишається несплаченим, у зв'язку з чим звернулися до суду з позовною заявою.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника ГУ ДПС у Луганській області, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити (арк. спр. 35, 42).
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача, не вручено адресату (арк. спр. 40).
Відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомити немає можливості, оскільки за відомостями відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради (далі по тексу - відділ АП) у період з червня 2017 року по теперішній час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не звертався до відділу АП м. Сєвєродонецька з приводу отримання адміністративної послуги щодо реєстрації або зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб. Враховуючи вищевикладене, надати будь-яку інформацію щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 на території Сєвєродонецької міської ради, відділ АП не має можливості (арк. спр. 27).
Згідно з позовної заяви останнім зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є АДРЕСА_1 .
Крім того, судом з урахуванням пункту 20 Перехідних положень та на виконання статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на офіційному веб-сайті розміщено оголошення про виклик відповідача до суду (арк. спр. 34).
Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки представник позивача та відповідач про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
По справі вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви (арк. спр. 14-15).
Ухвалою від 01.07.2020 зобов'язано Центр надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку протягом 3-х (трьох) днів з дня отримання ухвали надати інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 з метою виконання частини четвертої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 24).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (арк. спр. 30-31).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 72-79, 90 КАС України, судом встановлено таке.
Відповідач - ОСОБА_1 з 10.01.2017 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебував за основним місцем обліку в Сєвєродонецькому управлінні Головного управління ДПС у Луганській області, як платник податків та зборів, з 16.06.2019 за № 23830060002012454 державна реєстрація підприємницької діяльності припинена, про що свідчить витяг з реєстраційних та облікових даних платника податків та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.06.2019 № 1006838516 (арк. спр. 6, 22-23).
Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 11.01.2017 відповідач з 01.02.2017 є платником єдиного податку другої групи, обрана ставка єдиного податку - 20 % розміру мінімальної заробітної плати (арк. спр. 9-10).
Станом на 28.05.2020 у ОСОБА_1 наявний податковий борг з єдиного податку на суму 9587,60 грн. основного платежу, який виник на підставі несплати автоматичних нарахувань згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування за період з червня 2017 року по червень 2018 року (арк. спр. 3, 44).
Головним управлінням ДФС у Луганській області з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, було надіслано на адресу Відповідача податкову вимогу від 30.01.2018 форми «Ф» № 1010-17, яка відповідно до поштового повідомлення вважається врученою відповідачу 03.03.2018 (арк. спр. 7, 8).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1);
штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, зокрема, на другу групу платників єдиного податку - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень (підпункт 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік (абзац перший пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України).
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (абзац перший пункту 294.2 статті 294 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Згідно з пунктом 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до пункту 295.4 статті 295 Податкового кодексу України сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
В порушення зазначених норм Податкового кодексу України відповідачем не сплачено авансові внески з єдиного податку другої групи за період з червня 2017 року по червень 2018 року.
Податковий борг у відповідача виник на підставі несплати автоматичних нарахувань згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування за період з червня 2017 року по червень 2018 року та складає 9587,60 грн.
Наявність у відповідача податкового боргу з єдиного податку у сумі 9587,60 грн станом на час розгляду справи підтверджена розрахунками податкового боргу (арк. спр. 3, 44) та відображена в інтегрованій картці платника податків (арк. спр. 5, 39).
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 59 ПК України ГУ ДПС у Луганській області було надіслано на адресу Відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 30.01.2018 № 1010-17, яка відповідно до поштового повідомлення вважається врученою відповідачу 03.03.2018 (арк. спр. 7, 8).
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Оскільки податкова вимога від 30.01.2018 № 1010-17 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).
З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини є Головне управління ДПС у Луганській області.
Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної справи податковий борг з єдиного податку у розмірі 9587,60 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору, не відшкодовуються, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку у загальній сумі 9587,60 грн (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят сім гривень 60 коп.) основного платежу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця