про залишення позовної заяви без руху
31 серпня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3380/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Ростокос» (вул. Виставочна, 2-В, кім. 10, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014; код в ЄДРПОУ 40497574) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код в ЄДРПОУ 39292197) про зобов'язання вчинити певні дії, -
ТОВ «Ростокос» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Ростокос» №57 від 27.08.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При ознайомленні з матеріалами позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Згідно з пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З огляду на частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У позовній заяві позивачем заявлена позовна вимога про зобов'язання вчинити дії, однак ним не оскаржується рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень а тому, враховуючи положення статті 245 КАС України, де визначені повноваження суду при вирішенні справи) позовні вимоги підлягають уточненню з урахуванням приписів частини 1 статті 5 КАС України та відповідно до завдань адміністративного судочинства, оскільки зобов'язанню вчинити якісь дії повинно передувати визнання протиправності відмови у вчиненні таких дій.
Також відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 3.1.1 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00 грн.).
Зі змісту позовних вимог суддя убачає, що в позовній заяві заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Водночас, при звернені з даним адміністративним позовом господарством сплачено судовий збір на суму 102,00 грн., в підтвердження чого до суду надано платіжне доручення №595 від 25.08.2020 року.
Тобто судовий збір сплачено не у повному обсязі.
З огляду на викладене, для усунення вказаного недоліку позовної заяви, ТОВ «Ростокос» необхідно надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 2000,00 грн. (2102,00 грн. - 102,00 грн.).
Також суддя зазначає, що враховуючи зміст спірних правовідносин строк звернення до суду з позовом про зобов'язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН (в т.ч. й про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН) у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідна правова позиція щодо строку звернення до суду з такими ж правовідносинами викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року по справі №1.380.2019.006119 (адміністративне провадження №К/9901/13872/20).
Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Зі змісту позовної заяви суддею встановлено, що про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН ТОВ «Ростокос» дізналось ще 10.09.2019 року, коли податковим органом було сформовано та надіслано відповідну квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, натомість до суду останній звернувся 25.08.2020 року, тому суддя убачає, що товариством порушено строк на звернення до суду, що встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.
Відтак, суддя вважає за необхідне повідомити ТОВ «Ростокос», що на виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України, йому необхідно надати до суду заяву про поновлення строку для звернення до суду з даною позовною вимогою та надати документальні докази в підтвердження поважності причин його пропуску.
При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ростокос» до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук