про відмову у забезпеченні позову
01 вересня 2020 року м. Київ Справа № 320/3462/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного
позовуОСОБА_1
доКиївського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки
провизнання протиправною та скасування постанови,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 320/3462/20 за позовом ОСОБА_1 до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.03.2020 № 195123.
17.08.2020 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення:
1) штрафу на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.03.2020 № 195123;
2) плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на підставі розрахунку від 18.02.2020 № 042712;
3) виконавчого збору на підставі постанови Ставищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.07.2020 ВП № 62615812.
В обґрунтування наведеної вище заяви позивач зазначає, що 31.07.2020 Ставищенським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 62615812 з примусового виконання оскаржуваної постанови, внаслідок чого будуть проведені виконавчі дії, серед яких, зокрема, стягнення суми штрафу та витрат виконавчого провадження.
Відтак, на думку позивача, вжиття судом заходів забезпечення позову є необхідною умовою для ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує така небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка у разі невжиття судом заходів забезпечення позову в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводять до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому в силу положень пункту 5 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Так, заявник не довів суду існування обставин, які без вжиття судом відповідних заходів вказували б на неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення в майбутньому.
Крім того, жодних доказів, які свідчать про те, що сума штрафу, визначена у постанові від 23.03.2020 № 195123, є для нього надмірною (довідок територіального органу доходів і зборів про розмір отриманого доходу позивачем та його дружиною, виписок з банківських рахунків), позивачем суду не подано.
Позивачем також не доведено суду належними та достатніми доказами наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення.
Суд також звертає увагу позивача на те, що предметом розгляду даної адміністративної справи є постанова відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.03.2020 № 195123, в той час як позивач просить суд також вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі інших рішень суб'єктів владних повноважень - розрахунку відповідача від 18.02.2020 № 042712 та постанови Ставищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.07.2020 ВП № 62615812.
Таким чином, позивач фактично просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі рішень суб'єктів владних повноважень, які не є предметом оскарження в адміністративній справі № 320/3462/20.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) сторонам (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Харченко С.В.