ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" серпня 2020 р. справа № 300/358/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Микитюка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Костюк О.С.,
представника відповідача - Булавинця М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Калуська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
до відповідача: ОСОБА_4
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління житлово - комунального господарства Калуської міської ради
про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням, -
Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради, 18.02.2019 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Калуська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем здійснено будівельні роботи без отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. При цьому оскільки об'єкт самочинного будівництва збудовано в межах прибудинкової території багатоквартирного будинку, яка є спільною сумісною власністю власників квартир, його перебудова з метою усунення порушень законних прав та інтересів таких осіб є неможливою. За таких обставин за результатами позапланової перевірки винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт та встановлено факт невиконання припису, що підтверджується актом №14092017007, складеним за результатами позапланової перевірки. Враховуючи наведене, позивач просить зобов'язати відповідача знести самочинну прибудовану лоджію до квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків (т.1, а.с.62-64).
Представником позивача усунуто недоліки позовної заяви 11.03.2019, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (т.1, а.с. 2-3).
03.04.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.1, а.с. 99-103). У даному відзиві відповідач зокрема зазначає, по перше, що рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради №575 від 05.12.2007 Управлінню житлово-комунального господарства Калуської міської ради було надано дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію гуртожитку на АДРЕСА_2 . Відповідно до даного рішення, управлінням житлово-комунального господарства Калуської міської ради було виготовлено відповідну проектно-кошторисну документацію та погоджено і затверджено її у встановленому законом порядку. Також 19.02.2008 головним архітектором м. Калуша було затверджено архітектурно-планувальне завдання №6 на реконструкцію гуртожитку під житловий будинок на АДРЕСА_2. Пунктом 17 вказаного АПЗ було передбачено влаштування лоджій на бокових фасадах та допоміжних приміщень інженерного забезпечення. Крім того, розділами 2.4.4 "Об'ємно-планувальні рішення" та 2.5 "Конструкції" пояснювальної записки до проектно-кошторисної документації також чітко передбачено прибудову лоджій в торцях будинку на 1-4 поверхах з влаштуванням балконних дверей в місцях існуючих вікон. По друге, враховуючи те, що впродовж більше 10 років Калуською міською радою в особі управління житлово-комунального господарства не вживались заходи на завершення будівельно-монтажних робіт щодо реконструкції гуртожитку, відповідач, виходячи з міркувань, що власники квартир у даному гуртожитку за відсутності відповідного фінансування з міського бюджету та діючої домовленості про те, що мешканці за власні кошти можуть проводити роботи з реконструкції гуртожитку, розпочав роботи з влаштування лоджії до своєї квартири як це передбачено затвердженим проектом реконструкції гуртожитку. По третє, заявляючи даний позов, позивачі посилаються на те, що ОСОБА_4 здійснено забудову прибудинкової території, однак позовна заява не містить жодних посилань на докази того, що земельна ділянка, яка знаходиться під об'єктом будівництва, відноситься до прибудинкової території. Також в позовній заяві не вказано експлуатуючої організації, на балансі якої знаходиться будинок АДРЕСА_2 , до якого прибудована лоджія. По четверте, як вказано Верховним Судом у постанові від 28.03.2018 у справі №347/2433/15 збудований об'єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України, а саме: якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; якщо така забудова порушує права інших осіб; якщо проведення перебудови об'єкта є неможливим; особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення. Просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 04.04.2019 залишено заяву (клопотання) представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - без задоволення (т.1, а.с. 148-149).
04.04.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом винесено ухвалу, якою дану справу призначено до судового розгляду (т.1, а.с.153).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 залучено до участі в даній адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління житлово - комунального господарства Калуської міської ради (т.1, а.с. 163-164).
15.04.2019 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (т.1, а.с.191-192). У даній відповіді на відзив представник позивача зауважує, що відповідач здійснив самочинне будівництво на земельній ділянці комунальної власності. Дана земельна ділянка не була відведена для цієї мети та знаходиться в межах прибудинкової території багатоквартирного будинку. Даний факт підтверджується фотознімками самочинної прибудови, копією план-схеми розміщення земельної ділянки. Крім того, Калуською міською радою прийнято рішення №1152 від 26.10.2017 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ", яким ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0035 га, яка знаходиться по АДРЕСА_3 , для реконструкції існуючої квартири з добудовою лоджії у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка знаходиться в межах прибудинкової території багатоквартирного будинку та рішення №1554 від 26.04.2018 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 " з тих самих підстав. Просив позов задовольнити.
10.05.2019 на адресу суду, до початку розгляду справи по суті, представником відповідача подано заяву про залишення позову без розгляду (т.1, а.с.216-219).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 позовну заяву відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Калуська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління житлово - комунального господарства Калуської міської ради про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням - залишено без розгляду (т.2, а.с.3-7).
Не погоджуючись з даною ухвалою позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 апеляційну скаргу відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 повернуто скаржнику (т.2, а.с.23-240).
Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник її оскаржив до Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 07.11.2019 касаційну скаргу відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради задоволено. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 у справі №300/358/19 скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (т.2, а.с.98-103).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 апеляційну скаргу відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради - задоволено. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №300/358/19 скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.2, а.с.215-219).
Справа №300/358/19 надійшла на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 10.03.2020, згідно штампу відділу документального забезпечення - канцелярії.
16.03.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом винесено ухвалу, якою справу призначено до судового розгляду (т.2, а.с.247-248).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Треті особи у судове засіданні не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду адміністративної справи. Заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без їх участі на адресу суду не надходило.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав відзиву на адміністративний позов, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на адміністративний позов, відповідь на відзив та додаткові пояснення, встановив наступне.
04.07.2017 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради звернулись із письмовою заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо проведення перевірки законності будівництва ОСОБА_4 лоджії, яка прилягає до житлового будинку по АДРЕСА_2 (т.1, а.с.10).
Аналогічне за змістом звернення ними подано 04.07.2017 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, яке листом від 18.07.2017 надіслано для розгляду до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради (т.1, а.с. 11,12).
Крім того, 10.07.2017 та 10.01.2018 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звертались зі скаргою та колективним зверненням до міського голови м. Калуш щодо вищевказаного будівництва (т.1, а.с.13, 14).
Усі звернення заявники мотивували тим, що вони проживають у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 і будівництвом лоджії порушуються їхні права.
З свідоцтва про право власності від 02.03.2015 вбачається, що ОСОБА_4 є одним із співвласників квартири по АДРЕСА_3 . Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 35073780) ОСОБА_4 належить на праві власності ј цієї квартири (т.1, а.с.49-51).
На підставі звернень від 04.07.2017 та наказу від 04.07.2017 №01-06/19 відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради видано направлення №01/02-03 для проведення позапланової перевірки реконструкції квартири по АДРЕСА_3 щодо дотримання ОСОБА_4 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (т.1, а.с.15).
За результатами цієї перевірки складено акт №07072017-01, в якому зазначено, що забудовником, ОСОБА_4 розпочаті будівельні роботи з будівництва (реконструкції) квартири по АДРЕСА_3 шляхом прибудови лоджії без поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт (незначні наслідки СС1, що є порушенням ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (т.1, а.с.16-24).
Від підписання акта і отримання його копії відповідач відмовився, про що в акті зроблено відповідні записи.
За результатами позапланової перевірки відповідачу винесено припис від 07.07.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким відповідача зобов'язано усунути виявлені порушення шляхом приведення квартири до попереднього стану протягом 10 робочих днів. (т.1, а.с. 25).
Про виконання припису ОСОБА_4 зобов'язаний був повідомити до 21.07.2017.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.01.2018 у справі №345/4216/17 вищевказаний припис скасовано в частині зобов'язання ОСОБА_4 усунути виявлені порушення шляхом приведення квартири до попереднього стану (т.1, а.с.76-80).
При цьому за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва 07.07.2017 щодо відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 96 КУпАП (т.1, а.с. 26-27).
Від підписання протоколу та надання пояснень відповідач відмовився, про що у протоколі зроблені записи.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення №02-25/01 від 20.07.2017, винесено виконуючим обов'язки начальника відділу ДАБК Калуської міської ради, ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 96 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 10200 грн. (т.1, а.с.28-29).
03.08.2017 ОСОБА_4 штраф в сумі 10200 грн. сплатив (т.1, а.с.30).
Оскільки до 21.07.2017 відповідач про виконання вимог припису не повідомив, то 30.08.2017 виконуючим обов'язки начальника відділу ДАБК Калуської міської ради видано направлення №10/02-03 для проведення позапланової перевірки щодо дотримання ОСОБА_4 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (т.1, а.с. 31).
За результатами цієї перевірки складено акт №14092017007, в якому зазначено, що забудовником, ОСОБА_4 , не виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 07.07.2017 (т.1, а.с.32-40).
Від підписання акта та отримання його копії, а також від надання пояснень відповідач відмовився, про що в акті зроблені відповідні записи.
У зв'язку з невиконанням умов припису 14.09.2017 щодо відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 188-42 КУпАП (т.1, а.с.41-42).
Постановою №02-25/04 від 28.09.2017 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 5100 грн. (т.1, а.с. 43-44).
10.10.2017 ОСОБА_4 штраф в сумі 5100 грн. сплатив (т.1, а.с.45).
Рішенням Калуської міської ради від 26.10.2017 №1152 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 " відмовлено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0035 га, яка знаходиться по АДРЕСА_3 , для реконструкції існуючої квартири з добудовою лоджії у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка знаходиться в межах прибудинкової території багатоквартирного будинку (т.1, а.с.46).
На підставі наведеного, позивач звернувся до суду, у якому просить зобов'язати ОСОБА_4 знести самочинно прибудовану лоджію до квартири АДРЕСА_1 .
Правове регулювання спірних відносин полягає в наступному.
Виниклі між сторонами правовідносини унормовано, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Так, статті 26 та 31 вказаного Закону визначають, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
- отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
- розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації;
- виконання підготовчих та будівельних робіт;
- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
- реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Статтею 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначена "альтернатива" для будівництва - забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, за якої замість будівництва у відповідності до проектної документації його можна здійснювати на підставі будівельного паспорту.
Відповідно до ст. 34 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України або видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.
Згідно ч. 1, ч. 7 ст. 376 ЦК України будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
В даній справі судом встановлено, що будівельні роботи з будівництва (реконструкції) квартири АДРЕСА_1 виконувалися без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що в зв'язку з веденням будівництва відповідачем було порушено вимоги нормативно-правових актів у сфері будівництва, а також частково погоджується з доводами про те, що будівництво, що здійснюється з численними порушеннями державних будівельних норм, стандартів та правил може спричинити шкоду суспільним інтересам, адже є порушенням установлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об'єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, що є порушенням прав територіальної громади, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудованого об'єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки.
Щодо зобов'язання відповідача здійснити знесення вище зазначеного самочинно збудованого об'єкту власними силами або за власний рахунок суд зазначає, що збудований об'єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України а саме:
а) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці;
б) якщо така забудова порушує права інших осіб;
в) якщо проведення перебудови об'єкта є неможливим;
г) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.
Таким чином, аналізуючи вище зазначенні положення суд приходить до висновку, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності про що вказано у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 813/6426/14.
В даній справі судом подібних обставин, які передбачені ст. 376 ЦК України для знесення самочинно збудованого об'єкта не встановлено, в зв'язку з чим підстави для зобов'язання відповідача здійснити знесення такого самочинно збудованого об'єкта відсутні.
Крім цього як на підставу відмови у позові є також та обставина, що положенням ч. 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурного-будівельного контролю повноваження на пред'явлення позову про знесення самочинного збудованого об'єкта та компенсації витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Зокрема, суд зазначає, що пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
2) визнання такого об'єкта як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановлено строку.
Суд аналізуючи зміст актів, складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №07072017-01 від 07.07.2017 року та №14092017007 від 14.09.2017 року, а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 07.07.2017 року, який рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.01.2018 у справі №345/4216/17, яке набрало законної сили 08.02.2018, скасований в частині зобов'язання ОСОБА_4 усунути виявлені порушення шляхом приведення квартири до попереднього стану, приходить до висновку, що вони не містять даних щодо визнання такого об'єкта як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 10.07.2018, справа №815/2311/15, провадження№К/9901/13578/18, від 22.08.2018 року справа №807/62/16, провадження №К/9901/4180/17, від 22.04.2019 справа №369/3043/17-ц, провадження №14-156цс19, від 27.05.2020 справа №826/4870/14, провадження К/9901/14969/18.
Більше того, позивач, як у позовній заяві, так і під час вирішення даного спору у суді, не довів того, що ним видавались приписи про зобов'язання ОСОБА_4 усунути виявлені Інспекцією порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил саме шляхом знесення самочинно збудованої спірної житлової будівлі, як і наявності фактів невиконання таких приписів відповідачем, а також не подав на підтвердження цього жодних доказів.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, та відсутність доказів про понесення відповідачем будь-яких витрат, пов'язаних з розглядом справи, в силу вимог статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Калуська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління житлово - комунального господарства Калуської міської ради про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Микитюк Р.В.
Рішення складене в повному обсязі 01 вересня 2020 р.