Копія
Справа № 542/411/20
Кримінальне провадження № 1-кп/542/127/20
31 серпня 2020 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари, вул. Незалежності, 32, кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Руденківка Новосанжарського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, не працюючого, не судимого, маючого на утриманні малолітню доньку 2013 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України, -
20.02.2020 року невстановленою слідством особою за допомогою мережі Інтернет у смт. Нові Санжари Полтавської області були організовані масові мітинги та протистояння законним вимогам влади у зв'язку із тим, що у цей день до медичного центру Національної гвардії України «Нові Санжари», розташованого за адресою: Полтавська область, смт. Нові Санжари, провулок Курортний, 44, із міста Ухань Китайської народної республіки організований приїзд громадян України та іноземних громадян для проходження карантину через можливу підозру інфікування коронавірусом.
Близько 19:00 години 20.02.2020 року мітинги перетворилися у масові заворушення, де зібралося близько тисячі учасників, серед яких активну участь прийняв ОСОБА_4 . Зокрема, учасники масових заворушень прибули на вулицю Центральну у смт. Нові Санжари Полтавської області, перекрили проїжджу частину вулиці Центральної в районі мосту через річку Ворскла, а пізніше провулок Курортний неподалік медичного центру Національної гвардії України «Нові Санжари».
Так, 20.02.2020 року близько 19:40 години до території медичного центру Національної гвардії України «Нові Санжари» по провулку Курортному, 44, у смт. Нові Санжари наблизились автобуси із евакуйованими із міста Ухань громадянами України та іноземними громадянами, ОСОБА_4 , спільно із іншими невстановленими слідством особами, нехтуючи діючими загальноприйнятими правилами та нормами поведінки в суспільстві, активно протидіяли представникам влади, які супроводжувалися застосуванням предметів, що використовувалися як зброя, а саме киданням каміння та цегли у працівників правоохоронних органів, тим самим перешкоджали організованій колоні автобусів, які перевозили евакуйованих із КНР громадян, що супроводжувалися службовими автомобілями правоохоронних органів із проблисковими вогнями.
У результаті злочинних дій ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб, працівникам правоохоронних органів, а саме: командиру роти № 2 БПСПОП «Полтава» ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , інспектору роти № 1 БПСПОП «Полтава» ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 , поліцейському роти № 1 БПСПОП «Полтава» ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 , поліцейському роти № 1 БПСПОП «Полтава» ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 , начальнику УКР ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
Своїми умисними діями, що виразились в активній участі у масових заворушеннях, що супроводжувалося опором представникам влади, із застосуванням предметів, які використовувалися як зброя, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 294 КК України.
27 березня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020170000000054 від 20.02.2020 року між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472, 473, 476 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 294 КК України, істотних для кримінального провадження обставин, де обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Сторони угоди узгодили покарання для обвинуваченого, за вчинення кримінального правопорушення, в межах санкції ч. 1 ст. 294 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) року.
В угоді про визнання винуватості передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, прохає цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник, адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні також прохають вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, від якого є потерпілі.
Потерпілі в судове засідання не з'явились, надали заяви про затвердження угоди у їх відсутність.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Таким чином, умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам закону, покарання, про призначення якого дійшли згоди сторони угоди, визначене в межах санкції ч. 1 ст. 294 КК України, не суперечить інтересам суспільства.
Також угода не порушує законні права, свободи та інтереси сторін, що дає суду підстави для її затвердження.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 та підозрюваним ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 .
При цьому тривалість іспитового строку відповідно ч. 3 ст. 75 КК України визначає суд, та вважає, що такий строк має становити 1 рік.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 березня 2020 року по кримінальному провадженні № 12020170270000054.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 березня 2020 року покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1