Справа № 541/1099/20
Провадження № 1-кс/541/704/2020
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600
01 вересня 2020 року м. Миргород
Миргородський міськрайонного суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді заяву судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_3 про самовідвід по розгляду заяви потерпілої ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_5 в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,
31 серпня 2020 року в провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява судді ОСОБА_3 про самовідвід по розгляду заяви потерпілої ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 .
Заява вмотивона тим, що суддею ОСОБА_3 під час досудового розслідування надавався дозвіл на проведення ряду слідчих дій. Окрім того суддя ОСОБА_3 зазначила, що в заяві ОСОБА_4 відвід заявлений суддям Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що унеможливлює розгляд нею даної заяви.
В судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Суддею встановлено, що в провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.
Головуючим суддею по справі визначено суддю ОСОБА_5 (а.с.18)
В ході підготовчого судового засідання потерпілою ОСОБА_4 заявлено відвід суддям ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.60-61). Заява вмотивона тим, що потерпіла «не довіряє всьому складу суду м. Миргород та всім державним установам, які територіально знаходяться на території м. Миргород». З метою зміни підсудності кримінального провадження прохала здійснити відвід суддів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Вказана заява в порядку ст. 35 КПК України передана на розгляд судді ОСОБА_3 (а.с.65).
Суддею ОСОБА_3 заявлено собі самовідвід по розгляду заяви потерпілої ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 , з підстав того, що нею, як слідчим суддею під час досудового розслідування надавався дозвіл на проведення ряду слідчих дій. Окрім того суддя ОСОБА_3 зазначила, що в заяві ОСОБА_4 , відвід заявлений суддям Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що унеможливлює розгляд нею даної заяви (а.с.72).
У відповідності до ч.1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 75-76 КПК України.
Порядок заявлення відводу (самовідводу) врегульовано ст. 80 КПК України.
Зокрема в ч.ч.1-4 ст. 80 КПК України вказано, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.Відвід повинен бути вмотивованим.
Оцінюючи доводи заяви про самовідвід, суддя не вбачає її вмотивованою.
У відповідності до ч.1 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Разом з тим, розгляд заяви про відвід на стадії судового розгляду не вважається повторною участю, так як, такий суддя не здійснює повноважень судді (слідчого судді) у цьому кримінальному провадженні, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь судді у кримінальному провадженні (Лист ВССУвід 16.06.2016 р. N 223-1650/0/4-16 «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні»).
Здійснюючи системний аналіз ст. 31, 75,80 КПК України, вбачається, що інститут відводу може бути реалізований лише по відношенню до тих осіб, котрі безпосередню беруть участь у кримінальному провадженні. Таким чином, на стадії судового розгляду, відвід може бути заявлений лише судді (суддям) у провадженні якого (яких) перебуває відповідна судова справа.
Станом на дату подачі заяви ОСОБА_4 про відвід, в провадженні судді ОСОБА_3 не перебувало судового провадження в рамках якого заявлено такий відвід.
Фактично, в рамках судових проваджень, котрі перебували в провадженні судді ОСОБА_3 відвід у встановленому законом порядку не заявлявся.
Тому в контексті ст. 75 КПК України, дана обставина не є такою, що виключає участь судді.
У своєму рішенні по справі Oleksandr Volkov проти України від 9 січня 2013 року(остаточне 27/05/2013) Європейський суд з прав людини зазначив, що як правило, поняття «безсторонності» позначає відсутність упередженості чи необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має бути встановлена відповідно до: (і) суб'єктивного критерію, за яким слід звернутися до особистих переконань та поведінки окремого судді, тобто з'ясувати чи суддя суб'єктивно вільний від особистих упереджень або необ'єктивності у окремій справі; та (іі) об'єктивного критерію, згідно з яким слід переконатися, що власне суд за певними показниками, зокрема за його складом, надає достатні гарантії для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву щодо його безсторонності. Однак немає чіткого поділу між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю, оскільки поведінка судді може не лише призвести до виникнення об'єктивних застережень щодо його безсторонності з точки зору зовнішнього спостерігача (об'єктивний критерій), але й може призвести до виникнення питання щодо особистих переконань судді (суб'єктивний критерій). Таким чином, у певних справах, у яких можуть виникати труднощі в отриманні доказів для спростування презумпції про суб'єктивну безсторонність судді, вимога об'єктивної безсторонності становить ще одну важливу гарантію. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певне значення або, іншими словами, «правосуддя не лише повинно здійснюватися, має бути видно, що здійснюється правосуддя». Важливою тут є довіра, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості.
При розгляді даної заяви суддею ОСОБА_1 не встановлено обставин, які свідчили б про невідповідність поведінки судді ОСОБА_3 об'єктивному на суб'єктивному критеріям при розгляді заяви про відвід судді ОСОБА_5 ..
Таким чином, враховуючи мету інституту відводу (самовідводу), суддя не вбачає законних підстав для задоволення даної заяви.
Керуючись ст. 75-76,80-82 КПК України, суддя, -
Заяву судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_3 про самовідвід по розгляду заяви потерпілої ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_5 , поданої в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1