Справа № 527/1262/20
провадження 2/527/495/20
іменем України
31 серпня 2020 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Олефір А.О.,
за участю секретаря
судового засідання - Данко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
30 липня 2020 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
В своїй заяві позивач зазначила, що вони з відповідачем з 12 січня 2017 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду розірвано. Мають спільного малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та перебуває на її утриманні, в добровільному порядку відповідач коштів на утримання дитини не надає.
Посилаючись на викладене, позивач просила суд, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення сином повноліття.
У судове засідання позивач не з'явилася, в позовній заяві просила справу розглядати за її відсутності.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
12 січня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Кринківської сільської ради Глобинського району Полтавської області 12 січня 2017 року, актовий запис № 01 (а.с. 3).
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2018 року, яке набрало законної сили, вказаний шлюб розірвано (а.с. 4).
Сторони мають спільного малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 7).
Син проживає разом з матір'ю - ОСОБА_1 (а.с. 8).
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження надання допомоги на утримання сина.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст.183 Сімейного кодексу України, розмір аліментів може бути визначено у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Як зазначено в ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи те, що відповідач в добровільному порядку не виконує свій обов'язок по утриманню дитини, заперечень щодо позову не надав, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина до досягнення ним повноліття є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в 840,80 грн.
У відповідності до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Керуючись ст. ст. 180,182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 13, 141, 206, 211, 258, 265, 273,430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову - 30 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повне ім'я сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_2 ).
Суддя А. О. Олефір