Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/1063/20
Провадження № 2/433/556/20
31.08.2020 року
Суддя Троїцького районного суду Луганської області Певна О.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі № 433/1063/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі
До Троїцького районного суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі.
Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 17 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав невідповідності вимогам п.2, 8,10 ч.3 ст.175 та ч.1, 5 ст.177 ЦПК України. Крім того, враховуючи що відповідач проживає на території Російської Федераці, у відповідності до положень Мінської конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.2020, позивачу було роз'яснено про необхідність долучення до позовної заяви засвідченого в установленому законом порядку перекладу на російську мову, як самої позовної заяви, так і доданих до неї документів.
Зазначена ухвала була направлена на адресу позивача ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку. Проте, поштове відправлення повернулося на адресу суду згідно листа УДППЗ «Укрпошта» №521-34-123 від 28.08.2014.
27 серпня 2020 року через канцелярію суду подано письмову заяву про відвід судді у цивільній справі № 433/1063/20.
Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач ОСОБА_1 зазначила, що вимоги судді Певної О.С. викладені в ухвалі від 17.08.2020 року щодо долучення до позовної заяви її перекладу на російську мову, а також перекладу доданих до позовної заяви документів є необґрунтованими та суперечать вимогам чинного законодавства. Зазначила, що суддя Певна О.С. є зацікавленою особою, оскільки вирішує питання щодо необхідності перекладу за відповідача, за відсутності його звернення до суду. В своїй заяві посилається на ст.20 ЦПК України.
Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. З огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав для розгляду питання про відвід судді з повідомленням учасників справи.
Дослідивши вищезазначену заяву, суд дійшов таких висновків.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ч.1 ст.36 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до норм якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У відповідності до ст.39 ЦПК України, відвід має бути мотивованим.
Згідно Бангалорських принципів об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема:
1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.
3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
В поданій позивачем ОСОБА_1 заяві про відвід судді взагалі відсутні посилання на підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ч.1 ст.36 ЦПК України, а стаття 20 ЦПК України, якою керується позивач звертаючись до суду, взагалі не стосується порядку відводу судді. Твердження позивача щодо зацікавленості судді Певної О.С. у результаті розгляду справи, що виразились в постановленні ухвали про залишення позовної заяви без руху від 17.08.2020 є безпідставними та становлять її суб'єктивну думку з приводу процесуального рішення суду і його мотивів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, які викладені у вищевказаній заяві про відвід судді, жодним чином не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не виявлено, тому суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, у зв'язку з чим заява про відвід судді підлягає вирішенню іншим суддею, визначеним в порядку ст.33 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, що не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлено відвід.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд,
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі № 433/1063/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі - визнати необґрунтованою та передати до канцелярії суду для визначення судді для розгляду даної заяви відповідно до вимог ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.С.Певна