Справа № 428/3667/20
Провадження №2-а/428/285/2020
01 вересня 2020р. Сєвєродонецький міський суд
Луганської області в складі:
судді Юзефовича І.О.
при секретарі Топчій Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора №4 роти №1 батальйону УПП в Харківській області молодшого лейтенанта поліції Герасімова Я.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2438230 від 25.04.2020р. та закриття провадження по справі,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до інспектора №4 роти №1 батальйону УПП в Харківській області молодшого лейтенанта поліції Герасімова Я.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2438230 від 25.04.2020р. та закриття провадження по справі, мотивуючи вимоги тим, що 25.04.2020р. відповідач виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2438230 за порушення ОСОБА_1 вимог законодавства, а саме: водій 05.08.2019р. о 04-04год. в м. Харкові по пр. Московський керував т/з Volswagen Transporter, д.н. НОМЕР_1 з причепом, та на причепі були установлені на одну вісь шини з різним протектором, чим порушив п. 31.4.5. ПДР. Позивач ОСОБА_1 вважає, що відповідач не дослідивши повно і об'єктивно усіх обставин у їх сукупності, та не давши їм належної оцінки, в порушення положень КУпАП передчасно дійшов до висновку про його винуватість та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Тому він звернувся з адміністративним позовом до суду і просить суд скасувати постанову серії ЕАК №2438230 від 25.04.2020р. про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП, та закрити провадження по справі.
19.05.2020р. судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач інспектор №4 роти №1 батальйону УПП в Харківській області Герасімов Я.В. не надав до суду відеозапис з місця події.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Згідно ч.4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2020р. інспектором №4 роти №1 батальйону УПП в Харківській області Герасімовим Я.В. в м. Харкові по просп. Московському, буд. 307, було винесено постанову серії ЕАК №2438230 у справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 340 грн.. Винесення вказаної постанови мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 , 05.08.2019р. о 04-04год. в м. Харкові по пр. Московський керував т/з Volswagen Transporter, д.н. НОМЕР_1 з причепом, та на причепі були установлені на одну вісь шини з різним протектором, чим порушив п. 31.4.5. ПДР.
В графі 9 постанови «до постанови додається» зазначено, що до неї додається відео з бодікамери 0204.
Суд звертає увагу на те, що справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, згідно тексту вищевказаної постанови, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ч. 2, 4 ,5 ст. 258 КУпАП.
Частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до підпункту 31.4.5. Розділу 31 «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання» Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: колеса і шини:
а) шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм.
Для причепів установлюються норми залишкової висоти малюнка протектора шин, аналогічні нормам для шин автомобілів-тягачів;
б) шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини;
в) шини за розміром або допустимим навантаженням не відповідають моделі транспортного засобу;
г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів;
ґ) на передню вісь транспортного засобу встановлено радіальні шини, а на іншу (інші) - діагональні;
д) на передній осі автобуса, який виконує міжміські перевезення, встановлено шини з відновленим протектором, а на інших осях - шини, відновлені за другим класом ремонту;
е) на передній осі легкових автомобілів і автобусів (крім автобусів, які виконують міжміські перевезення) встановлено шини, відновлені за другим класом ремонту;
є) відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс;
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В розумінні статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1,4 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд звертає увагу, що відповідачем в супереч вимогам КАС України не було надано до суду відеозапису події правопорушення або інших доказів події правопорушення (свідки, тощо), у зв'язку із чим відповідачем не було доведено, що у діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення. При цьому, суд зауважує, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності хоча і містить інформацію про фіксацію правопорушення, а також в графі 9 зазначається, що до постанови додається відеозапис з бодікамери 0204, однак на вимогу суду зазначений відеозапис наданий не був. Інших доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні вказаного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, відповідачем не було надано суду.
Разом з цим, ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.05.2020р. відповідачу надавався строк для подачі відзиву на позовну заяву. Однак, відповідач відзиву на позовну заяву не подав, жодним чином не спростував позовні вимоги позивача.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні доказів, суд вбачає, що відповідачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення позивачем п. 31.4.5. Правил дорожнього руху, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, зокрема не надано відео з нагрудної камери поліцейського, про наявність якого зазначено у постанові та яке було покладено в основу прийнятого по справі рішення.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а(2-а/337/154/2016), адміністративне провадження № К/9901/29775/18, вбачаться, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
За таких обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, викладені ОСОБА_1 в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а отже адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора №4 роти №1 батальйону УПП в Харківській області молодшого лейтенанта поліції Герасімова Я.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2438230 від 25.04.2020р. та закриття провадження по справі, підлягає задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, в той час як інших судових витрат, які підлягають відшкодуванню, у справі не виявлено.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 21, 73-77, 139, 194, 205, 229, 241-246, 286, 292-293, 295, 297 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора №4 роти №1 батальйону УПП в Харківській області молодшого лейтенанта поліції Герасімова Я.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2438230 від 25.04.2020р. та закриття провадження по справі, задовольнити.
Скасувати постанову інспектора №4 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області молодшого лейтенанта поліції Герасімова Я.В. (місце знаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-а) у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2438230 від 25.04.2020р. про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, і накладення на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частиною другою статті 299 КАС України.
Суддя