іменем України
25.08.2020 року Провадження №4-с/425/2/20
Справа №425/2225/20
Рубіжанський міський суд Луганської області в складі: головуючого судді Овчаренко О.Л. за участі секретаря Гайворонської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рубіжне цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №57992018, орган державної виконавчої служби - Бахмутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), стягувач - ОСОБА_2 , боржник - ОСОБА_1 , -
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в обґрунтування якої зазначив, що 03.08.2020 він з'ясував, що внесений до реєстру боржників в межах виконавчого провадження №57992018, відкритого на підставі судового наказу Рубіжанського міського суду Луганської області від 28.11.2018 у справі № 425/3458/18. Цим судовим наказом з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.11.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Отже, в резолютивній частині зазначеного судового наказу відсутній розмір стягнення, в наявності тільки максимальна та мінімальна межі стягнення, що не узгоджується з чинним законодавством України. Вважає, що судовий наказ мав бути повернутий стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 даного Закону України «Про виконавче провадження», оскільки взагалі не містить розміру та обсягу (кількісного вираження) стягнення, внаслідок чого не відповідає п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». 03.08.2020 він звернувся до відділу державної виконавчої служби з заявою про повернення виконавчого документу стягувану, однак, вона була залишена без задоволення. Крім того, в порушення вимог зазначеного закону постанова про відкриття виконавчого провадження не була надіслана на його адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За адресою його реєстрації взагалі не надходили поштові відправлення від виконавчої служби. Тільки 07.08.2020 він отримав копію вищезазначеного судового наказу та постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2019 ВП №57992018. Просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду зі скаргою та поновити пропущений строк; визнати неправомірною та зобов'язати старшого державного виконавця Іванову С.О. або іншу посадову особу Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2019 ВП №57992018, винесену на підставі судового наказу Рубіжанського міського суду Луганської області від 28.11.2018 у справі № 425/3458/18, провадження № 2-н/425/271/18.
14 серпня 2020 року судом постановлено ухвалу про прийняття скарги до розгляду та призначення судового засідання.
Начальником Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Легковою О.С. надано відгук на скаргу з описом дій, вчинених з метою виконання виконавчого документа, в якому просила скаргу залишити без задоволення.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 присутній не був. Надав заяву, в якій зазначив, що вимоги скарги підтримує, просить їх задовольнити, розглянути справу у його відсутність.
Представник Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій просила відмовити в задоволенні скарги.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до судового наказу Рубіжанського міського суду Луганської області від 28.11.2018 по справі № 425/3458/18, провадження № 2-н/425/271/18 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.11.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
03.01.2019 старшим державним виконавцем Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Івановою С.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57992018 з виконання зазначеного судового наказу. На теперішній час зазначене виконавче провадження перебуває на виконанні у Бахмутському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), який є правонаступником вищезазначеного відділу державної виконавчої служби.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно зі ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Згідно п. а ч. 1, ч.2 ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Враховуючи наявність клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду та викладені в ньому доводи, які ніким не спростовані, суд вважає їх достатніми для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та з метою забезпечення права особи на доступ до суду приходить до висновку про необхідність поновлення строку звернення до суду з даною скаргою. Щодо вирішення скарги по суті суд зазначає наступне. Відповідно до положень п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404- VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст.3 Закону № 1404- VIII судовий наказ є виконавчим документом.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404- VIII у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. Згідно з п.6 ч.4 зазначеної статті виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. Разом з тим, частиною першою та другою статті 18 Закону № 1404- VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Слід зазначити, що при відкритті виконавчого провадження державний виконавець не зобов'язаний перевіряти та давати оцінку змісту виконавчого документа в частині, що стосується резолютивної частини рішення суду. Тобто виконавець при отриманні виконавчого документу перевіряє наявність в ньому зазначених в законі відомостей, а не їх правильність, в зв'язку з чим у державного виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчого документу стягувачеві, встановлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, державний виконавець при прийнятті рішення про відкриття виконавчого провадження № 57992018 з виконання вищезазначеного судового наказу діяв в межах наданих йому повноважень.
Як на одну з підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 також посилається на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження не була надіслана на його адресу рекомендованим поштовим відправленням.
Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Як зазначає ОСОБА_2 у скарзі, він не проживає за адресою, зазначеній у судовому наказі, рекомендовані поштові відправлення від виконавчої служби на його адресу не надходили.
З копії супровідного листа від 03.01.2019 за вихідним № 158-59, наявного в матеріалах виконавчого провадження, та копії журналу реєстрації вихідної кореспонденції Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, вихідний №158 від 03.01.2019, вбачається, що зазначену постанову про відкриття виконавчого провадження № 57992018 направлено сторонам виконавчого провадження, зокрема, боржнику ОСОБА_2 - за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, матеріали виконавчого провадження не містять доказів відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням.
У відгуку на скаргу начальником Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зазначено, що у зв'язку з тим, що у відділі були тимчасово відсутні марки поштового зв'язку постанова про відкриття виконавчого провадження боржнику була направлена простою кореспонденцією за місцем мешкання боржника, зазначеному у судовому наказі.
Таким чином, судом встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження було направлено стягувачу та боржнику простою поштовою кореспонденцією.
При цьому, суд зазначає, що не доведення до відома боржника постанови про відкриття виконавчого провадження шляхом надсилання рекомендованим поштовим відправленням та не отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження не свідчить про порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження. Рішення суду не може не виконуватись з формальних підстав, а встановлення факту відсутності в матеріалах виконавчого провадження доказів направлення рекомендованим поштовим відправленням боржнику оскаржуваної постанови не є підставою для визнання її неправомірною та скасування.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 258, 260, 261, 353-354, 450-452 ЦПК України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №57992018. Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №57992018, орган державної виконавчої служби - Бахмутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), стягувач - ОСОБА_2 , боржник - ОСОБА_1 . Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Повний текст ухвали складено та підписано 28.08.2020.
Суддя О.Л.Овчаренко