Cправа № 127/18308/20
Провадження № 1-кс/127/8214/20
Іменем України
27 серпня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні дізнавача СД Київського ВП Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, -
Дізнавач СД Київського ВП Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 25.08.2020 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що Сектором дізнання Київського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020025040000193 від 24.08.2020 року, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Так, 24.08.2020 близько 14 год. 05 хв. працівниками БПСП ОП у Вінницькій області екіпажем «Закрут-101» по вул. Айвазовського, 53, що у м. Вінниці був зупинений громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 та який за добровільної, письмової згоди видав працівникам поліції полімерну ємкість із подрібненою речовиною рослинного походження, зеленого кольору, зовні схожою на наркотичну та пристрій для куріння.
У зв'язку з виявленням речей, а саме: полімерної ємкості із подрібненою речовиною рослинного походження, зеленого кольору, зовні схожої на наркотичну, який було упаковано до спец. пакету НПУ ГСУ 7051567 та пристрій для куріння, який було упаковано до спец. пакету НПУ ГСУ INZ 7051568, є достатні підстави вважати, що вказані речі відповідно до п. 1, 3, ч. 2 ст. 167 КПК України використані як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Вказані речі мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містять сліди злочину та можуть бути використані під час проведення судових експертиз, інших слідчих дій для з'ясування дійсних обставин події.
Арешт вказаних речей, які вже вилучені, необхідний для попередження зміни чи знищення їх властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати ними значення речового доказу та перешкодить встановленню істини у провадженні.
При цьому є достатні підстави вважати, що виявлені в ході огляду вище перераховані речі та речовини є використаними як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, а також забороненими у обігу та мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду, тому дізнавач звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Дізнавач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак 27.08.2020 звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність, у якій також зазначив, що вказане клопотання підтримує в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання також не з'явився, однак, як зазначено у заяві дізнавача ОСОБА_3 від 27.08.2020, про дату, час та місце розгляду клопотання власник повідомлявся слідчим належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що сектором дізнання Київського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020025040000193 від 24.08.2020 року, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 24.08.2020 близько 14 год. 05 хв. працівниками БПСП ОП у Вінницькій області екіпажем «Закрут-101» по вул. Айвазовського, 53, що у м. Вінниці був зупинений громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 та який за добровільної, письмової згоди видав працівникам поліції полімерну ємкість із подрібненою речовиною рослинного походження, зеленого кольору, зовні схожою на наркотичну та пристрій для куріння.
Наведені обставини підтверджуються протоколом огляду місця події від 24.08.2020 та постановою дізнавача від 25.08.2020 про визнання речей речовими доказами.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказані речі, які були вилучені під час огляду є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання дізнавача задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке перебувало у володінні громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: вилучену під час огляду місця події 24.08.2020 полімерну ємкість із подрібненою речовиною рослинного походження, зеленого кольору, зовні схожу на наркотичну, яку було упаковано до спец. пакету НПУ ГСУ 7051567 та пристрій для куріння, який було упаковано до спец. пакету НПУ ГСУ INZ 7051568.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на дізнавача СД Київського ВП Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати дізнавача СД Київського ВП Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя