Справа № 148/571/20
Провадження №2/148/472/20
Іменем України
( Заочне )
26 серпня 2020 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Немирівської Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.11.2012 вона зареєструвала шлюб з відповідачем у Рахнівсько-Лісовій сільській раді Шаргородського району, актовий запис № 19. Від даного шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з відповідачем не склалося. Причинами розпаду сім'ї є відсутність взаєморозуміння та різні погляди на життя.
Просить шлюб розірвати, після розірвання шлюбу залишити прізвище " ОСОБА_1 ", судові витрати стягнути з відповідача.
В судове засідання позивач не з'явилася. Від її представника надійшла заява про розгляд справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, також належним чином повідомлений за адресою місця проживання, вказаною позивачем у позовній заяві, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення судової повістки, про причини своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.
За таких обставин, суд ухвалив, розглянути справу заочно за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 21.08.2020 Тульчинським районним відділом ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), шлюб між сторонами зареєстровано 11.11.2012, за актовим записом № 19. При реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ".
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 14.08.2013 (а.с. 7).
Спільне життя сторін не склалось. Фактичні взаємини не відображають їхнього прагнення щодо збереження шлюбу та сім'ї. Причинами розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння.
Правовідносини, що виникли між сторонами регламентуються ст.ст. 110-113 СК України.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що сторони шлюбні відносини не підтримують, позивач наполягає на розірванні шлюбу, наміру зберегти сім'ю не має, належним чином повідомлений відповідач, не надав суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції позивача, за таких обставин суд вважає, що подальше збереження їх сім'ї неможливе, а тому є підстави для розірвання шлюбу.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, а отже, вимога позивача про залишення їй після розірвання шлюбу прізвища " ОСОБА_1 " є законною та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки позов задоволено, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, судовий збір у сплаченому останньою при зверненні до суду розмірі - 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 105, 110, 112, 113 СК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ), зареєстрований 11.11.2012 у виконавчому комітеті Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області, за актовим записом №19.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище " ОСОБА_1 ".
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 08.08.2015 Тульчинським РС УДМС України у Вінницькій області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати з оплати судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, з урахуванням п. 3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, з урахуванням п. 3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, з урахуванням п. 3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: