Справа № 161/9067/20
Провадження № 2-а/161/303/20
27 серпня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Пушкарчук В.П.,
за участю секретаря судового засідання Загоровської І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспекції з паркування Управління контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису),
ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до інспекції з паркування Управління контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Свій позов мотивує тим, що 13 травня 2020 року інспектором з паркування Управління контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради відносно нього винесено постанову серії СЕ №0001467 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 на транспортному засобі марки Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , 30 квітня 2020 року об 11 год. 25 хв. за адресою: м. Чернівці, вул. Степана Бандери, 5, здійснив зупинку ближче 10 метрів від перехрестя, чим порушив п. 15.9 (ґ)Правил дорожнього руху.
Вказує, що він не вчиняв вищевказане правопорушення, оскільки ніколи не був в м. Чернівці на належному йому автомобілі Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , 1999 року випуску. Ознайомившись з фотознімками з місця вчинення правопорушення, він дійшов висновку, що там зображений не його автомобіль, оскільки він візуально відрізняється. Зокрема, відрізняються рамки номерних знаків, колеса (диски), в його автомобілі нема «форкопу», а в автомобіля на фото - є, на дверцятах багажника його автомобіля наявний напис Passat TDI, якого немає на автомобілі на місці вчинення правопорушення, в належному йому автомобілі тоновані вікна та ін.
Вважає, що обставини правопорушення, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають дійсності, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а тому просить визнати протиправною та скасувати постанову накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії СЕ №0001467 від 13 травня 2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Ухвалою судді від 10 червня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надійшов.
Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача адвокат Господарук І.О. попередньо подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд встановив, що 13 травня 2020 року інспектором з паркування, управління контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради О. Яворським винесено постанову серії СЕ №0001467 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 на транспортному засобі марки Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , 30 квітня 2020 року об 11 год. 25 хв. за адресою: м. Чернівці, вул. Степана Бандери, 5, здійснив зупинку ближче 10 метрів від перехрестя, чим порушив п. 15.9 (ґ)Правил дорожнього руху.
За змістом ч.1 ст.219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ч.1 ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно з ч.5 ст.279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, порушення Правил дорожнього руху категорично заперечує, вказуючи на те, що 13 травня 2020 року не перебував у м. Чернівці, а, фотозображення транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, які розміщені на веб-сайті в мережі Інтернет, не є його транспортним засобом.
При вивченні вказаних вище фотозображень вбачається декілька відмінностей між транспортним засобом, що виявлений відповідачем (адреса інтернет-ресурсу: http: //carp.cv.ua) під час вчинення вказаного вище адміністративного правопорушення, та автомобілем, власником якого є позивач. Зокрема, відрізняються рамки номерних знаків, колеса (диски), в автомобілі позивача нема «форкопу», а в автомобіля на фото - є, на дверцятах багажника автомобіля позивача наявний напис Passat TDI, якого немає на автомобілі на місці вчинення правопорушення та ін.
Вказані обставини в їх сукупності надають підстави вважати, що 13 травня 2020 року об 11 годині 25 хвилин у м. Чернівці по вул. Степана Бандери, 5 знаходився не автомобіль позивача, а інший автомобіль («двійник»).
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За правилами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву з доказами на підтвердження законності оскаржуваної постанови.
Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним суб'єктом владних повноважень, а тому адміністративний позов в частині вимог про скасування постанови підлягає до задоволення.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог про визнання дій відповідача протиправними до задоволення не підлягають, оскільки нормами адміністративного судочинства за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, в повноваження місцевого загального суду не входить визнання дій противоправними.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: в частині вимог позивача про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 139, 159, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора з паркування Управління контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради О. Яворського про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії СЕ №0001467 від 13 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук