31 серпня 2020 року справа № 927/588/20
Господарський суд Чернігівської області у складі судді демидової М.О., розглянувши подану відповідачем в ході розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін №927/588/20 з
заяву від 03.08.2020 про відвід судді Демидової М.О.
за позовом в.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури, вул. Шевченка, 46, м. Бахмач. Чернігівська область, 16500
e-mail: bahmach.prok@gmail.com
в інтересах держави в особі позивача Коропської селищної ради Чернігівської області, вул. Горького, 9, смт. Короп, Чернігівська область 16200
e-mail: kpselrada@ukr.net
до відповідача Коропське спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Агролісгосп" Чернігівської області, вул. Комунальна, 35, смт. Короп, Чернігівська область, 16200
е-mail: bahmachagrolis@ukr.net
про відшкодування 79316грн. 40 коп. шкоди
Без виклику сторін
В.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі позивача Коропської селищної ради Чернігівської області, до Коропського спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Агролісгосп" Чернігівської області про стягнення шкоди у сумі 79316грн. 40 коп., завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Позов обґрунтований порушенням вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.07.2020 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/588/20 без повідомлення учасників сторін; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державну екологічної інспекції у Чернігівській області
Позивачем 03.08.2020 подано через канцелярію суду заяву про відвід судді Демидової М.О. від участі у розгляді справи у зв'язку з наявністю обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді в розгляді справи.
В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що прокурор не є особою, уповноваженою на звернення до суду з даним позовом, оскільки відсутні законні підстави для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. У даній справі Господарському суду Чернігівської області до позовної заяви не надано доказів, які б надавали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Коропською селищною радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. В ухвалі суду суд безпідставно зазначає, що позовна заява відповідає вимогам ст.162 ГПК України, оскільки законом не надано право в.о.керівника Бахмацької міської прокуратури звертатись в інтересах Коропської селищної ради. Також в ухвалі суд невірно зазначає, що у прохальній частині позивачем викладено клопотання про виклик в судове засідання представників сторін. Позов заявлений в.о.керівника Бахмацької місцевої прокуратури, а тому позивачем не заявлялось будь-яких клопотань. Про упередженість судді також вказують установлені строки в ухвалі суду для подання заперечень до 06.08.2020 , а відзиву на позов до 04.08.2020.
Вищенаведені факти, на думку відповідача, є свідченням упередженості судді Демидової М.О. та необ'єктивності у даній справі.
Листом від 04.08.2020 відповідача повідомлено про те, що подану заяву про відвід судді буде розглянуто після виходу судді Демидової М.О. з відпустки.
Частинами 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Положеннями частини 7 статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини 8, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши вказану заяву, суд вважає її необґрунтованою з огляду на таке.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Згідно з позовом розпорядженням Коропської районної державної адміністрації №70 від 21.03.2003 відповідачу передано земельні ділянки площею 235 га, що підтверджено Державним актом на право постійного користування землею №001411 від 08.04.2003 (а.с. 40).
Реалізуючи конституційну функцію, прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Коропської селищної ради, оскільки село Гута знаходиться на території сфери дії повноважень Коропської селищної ради, яка діє від імені та в інтересах територіальної громади с. Гута (рішення сесії Коропської селищної ради №191 від 09.09.2016 «Про добровільне об'єднання територіальних громад в Коропську селищну об'єднану територіальну громаду») (а.с. 50).
У листі Коропської селищної ради Чернігівської області № 1001/01-32 від 25.05.2020 (а.с. 49), направленого на адресу Коропського відділу Бахмацької місцевої прокуратури, Коропська селищна рада повідомила, що заходи з відшкодування майнової шкоди, завданої незаконною порубкою лісу на території Коропського ОТГ не вживалися та змоги вжити належні заходи відсутні внаслідок відсутності матеріалів кримінального провадження.
У підтвердження здійснення повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до позовної заяви додано "Повідомлення (в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") №66-6547вих20 від 19.06.2020 (а.с. 51).
Щодо зазначених відповідачем підстав для відводу суд зазначає таке.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статей 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв'язку з цим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було унормовано у статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11. 2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Окрім того, за практикою Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися у неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.
Отже, при об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб'єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.
Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Звертаючись до суду із заявою про відвід судді Демидової М.О. від розгляду справи №927/588/20, відповідач посилається на положення пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України - наявність інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, зазначаючи, що суддя Демидова М.О.:
- прийняла саме ухвалу від 07.07.2020 про відкриття провадження у справі № 923/588/20 за заявою в.о. керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Коропської селищної ради Чернігівської області без доказів, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Коропською селищною радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Відповідач вказує, що законом не надано право в.о.керівника Бахмацької міської прокуратури звертатись в інтересах Коропської селищної ради.
- в ухвалі суд невірно зазначає, що у прохальній частині позивачем викладено клопотання про виклик в судове засідання представників сторін;
- в ухвалі суду встановлені строки для подання заперечень до 06.08.2020, а відзиву на позов до 04.08.2020.
За змістом частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.
В частині четвертій статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що відвід повинен бути вмотивованим і, що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункту 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 21.04.2020 у справі № 910/5851/19.
Положення пункту 5 частини першої та частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України вказують на те, що самі по собі процесуальні дії та рішення судді Демидової М.О., прийняті у даній справі, не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення суддею Демидовою М.О. саме необ'єктивності чи упередженості при постановленні ухвали про відкриття провадження у справі №9237/588/20 від 07.07.2020.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Таких доказів відповідачем до заяви надано не було.
Подана Коропським спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Агролісгосп" Чернігівської області заява не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді Демидової М.О. та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Наведені представником відповідача доводи щодо сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді Демидової М.О. мають суб'єктивний характер, оскільки жодного прикладу чи факту вчинення дій, які б свідчили про його упередженість чи ставили б під сумнів безсторонність судді, не наведено.
У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін;
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, доводи викладені у заяві Коропського спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Агролісгосп" Чернігівської області про відвід судді Демидової М.О. мають суб'єктивний для відповідача характер, є незгодою з процесуальними рішеннями судді та не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді, оскільки кожна справа вирішується судом виключно на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а відтак вказаний відвід є необґрунтованим. Мотиви, викладені у заяві, є власними судженнями та суб'єктивними припущеннями сторони.
Інші посилання відповідача про упередженість судді щодо встановлених строків для подання заперечень до 06.08.2020, а відзиву на позов до 04.08.2020 також не свідчать про упереджені процесуальні дії судді Демидової М.О.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заява Коропського спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Агролісгосп" Чернігівської області підлягає передачі для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 5 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.
За таких обставин провадження у справі №927/588/20 підлягає зупиненню до вирішення питання про відвід судді.
Керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 228 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Коропського спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Агролісгосп" Чернігівської області про відвід судді Демидової М.О. від розгляду справи №927/588/20 визнати необґрунтованою.
2. Заяву Коропського спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Агролісгосп" Чернігівської області про відвід судді Демидової М.О. від розгляду справи №927/588/20 передати для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
3. Зупинити провадження у справі №927/588/20 до вирішення питання про відвід судді Демидової М.О.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України..
Дата складання та підписання повного тексту ухвали 31.08.2020.
Суддя М.О. Демидова