17 серпня 2020 року о/об 17 год. 15 хв.Справа № 280/1578/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Короленка, буд.4; код ЄДРПОУ 38598371)
до Приватного акціонерного товариства "Приватний вищий навчальний заклад "Запорізькій інститут економіки та інформаційних технологій" (69041, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Кияшко, буд.16-Б; код ЄДРПОУ 22115979)
про застосування заходів реагування,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (надалі - позивач, ГУ ДСУНС у Дніпропетровській області) до Приватного акціонерного товариства "Приватний вищий навчальний заклад "Запорізькій інститут економіки та інформаційних технологій" (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Гетьманська, буд.108 Приватного акціонерного товариства "Приватний вищий навчальний заклад "Запорізькій інститут економіки та інформаційних технологій", до повного усунення порушень; 2) встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Гетьманська, буд.108 Приватного акціонерного товариства "Приватний вищий навчальний заклад "Запорізькій інститут економіки та інформаційних технологій", до повного усунення порушень.
У позові зазначено наступне. У ході перевірки позивачем встановлено, що об'єкт відповідача експлуатується з порушенням вимог пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, а саме: 1) на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок використання побутових нагрівальних приладів; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII «Правил пожежної безпеки в Україні»; інше згідно «Правил пожежної безпеки в Україні». Працівники об'єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму; 2) не проводяться практичні тренування всіх задіяних працівників щодо дій персоналу по забезпеченню безпечної та швидкої евакуації людей, які проводяться не рідше одного разу на півроку; 3) посадова особа об'єкту не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; 4) приміщення електрощитової не відділено від інших приміщень протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості, а саме: на цокольному поверсі; 5) два виходи на горище будівлі не обладнано протипожежними люками з відповідною межею вогнестійкості; 6) не виконано обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів горищних покриттів (крови, лати) будівлі закладу; 7) на об'єкті для приміщення електрощитової не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні; 8) допущено утримання люків горища відчиненими; 9) допущено захаращення; закладання приямок віконних прорізів цокольного поверху; 10) допущено встановлення на вікнах приміщень 1-го поверху грат які не розкриваються, розсуваються або знімаються. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті); 11) не заключено договір на планове технічне обслуговування електроустановок закладу з відповідною спеціалізованою організацією; 12) не проведено перевірку системи блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; 13) будівля навчального корпусу не обладнана системою пожежної сигналізації; 14) будівля навчального корпусу не обладнана системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей; 15) не проведено технічне обслуговування пожежного гідранту із заповненням журналу обліку перевірок та оформленням акта перевірки; 16) допущено виконання внутрішнього протипожежного водогону будівлі з пластикових труб, а не з металевих; 17) не проведено ідентифікацію щодо наявності або відсутності джерел небезпеки; 18) не розроблено та не затверджено обсяги забезпечення працюючого персоналу закладу засобами радіаційного та хімічного захисту; 19) не забезпечено поступове накопичення, згідно номенклатури накопичення засобів радіаційного та хімічного захисту; 20) на об'єкті не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 21) не забезпечено здійснення навчання керівного складу та працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки; 22) допущено до роботи працівників, які не пройшли навчання, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки. На підставі викладеного позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування.
Позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено наступне. Відповідачем вжиті заходи на усунення наведених у позові порушень, частина порушень усунута. При цьому, жодне із зазначених у позовній заяві порушень не є таким, що само по собі може впливати на виникнення пожежі та створювати, відповідно, реальну загрозу життю і здоров'ю людей. Заборона експлуатації будівлі, по-перше, не є заходом реагування, передбаченим Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а, по-друге, є заходом, який застосовується лише за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які безумовно створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі). Позивачем у позовній заяві не надано суду доказів того, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді саме повного зупинення діяльності відповідача і не може бути усунуто іншими можливими заходами.
Відповідач проти позову заперечував.
Ухвалою судді від 11.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та призначено судове засідання на 06.04.2020.
06.04.2020 ухвалою суду відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 12.05.2020.
12.05.2020 ухвалою суду відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 17.08.2020.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Згідно з складеним 19.02.2020 співробітниками ГУ ДСУНС у Дніпропетровській області Актом №23/14 (надалі - Акт перевірки №23/14 від 19.02.2020) у період з 12.02.2020 по 19.02.2020 проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Вказаний Акт перевірки №23/14 від 19.02.2020 підписаний представником відповідача фактично без жодних зауважень чи застережень. Зокрема, в Акті перевірки №23/14 від 19.02.2020 представником відповідача зазначено: «… З зауваженнями, згодна. Заходи щодо їх усунення будуть враховані при складанні кошторисів. Директор КВП ЗІЕІТ (підпис) Н.Г. Магар …».
Позовні вимоги позивач обґрунтовує всіма порушеннями, зазначеними в пунктах 1-22 «Опису виявлених порушень вимог законодавства» Акту перевірки №23/14 від 19.02.2020.
У підтвердження часткового усунення наведених порушень учасниками справи надано до суду Акт позапланової перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 06.04.2020 за №133 (надалі - Акт перевірки №133 від 06.04.2020).
Відповідно до Акту перевірки №133 від 06.04.2020 залишились не усунутими такі порушення: 1) відповідальна особа об'єкту за пожежну безпеку не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; 2) приміщення електрощитової не відділено від інших приміщень протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості, а саме: на цокольному поверсі; 3) вихід на горище будівлі не обладнано протипожежними люком з відповідною межею вогнестійкості; 4) не виконано обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів горищних покриттів (крови, лати) будівлі закладу; 5) допущено утримання люків горища відчиненими; 6) допущено захаращення; закладання приямок віконних прорізів цокольного поверху; 7) допущено встановлення на вікнах приміщень 1-го поверху (лекційна аудиторія №101, кабінет бухгалтера, кабінет деканату, кабінет учбової частини, кабінет заступника з АГР) грат які не розкриваються, розсуваються або знімаються. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті); 8) не проведено перевірку системи блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; 9) будівля навчального корпусу не обладнана системою пожежної сигналізації; 10) будівля навчального корпусу не обладнана системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей; 11) не проведено технічне обслуговування пожежного гідранту із заповненням журналу обліку перевірок та оформленням акта перевірки; 12) допущено виконання внутрішнього протипожежного водогону будівлі з пластикових труб, а не з металевих; 13) не погоджено ідентифікацію щодо наявності або відсутності джерел небезпеки; 14) не погоджено обсяги забезпечення працюючого персоналу закладу засобами радіаційного та хімічного захисту; 15) не забезпечено поступове накопичення, згідно номенклатури накопичення засобів радіаційного та хімічного захисту; 16) не забезпечено здійснення навчання керівного складу та працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки; 17) допущено до роботи працівників, які не пройшли навчання, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки.
Також, в обґрунтування позиції по справі відповідачем надано до суду: Посвідчення про проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) ОСОБА_1 ; Наказ відповідача від 20.08.2018 за №01-20/18 «Про призначення відповідального за пожежну безпеку у ВП ЗІЕІТ у м.Кривий Ріг»; Договір підряду від 11.03.2020 за №12/03ВЗ; Експертна оцінка щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Улаштування системи протипожежного захисту у складі: автоматичної системи пожежогасіння, пожежної сигналізації, системи оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі, передавання тривожних сповіщень», «Вогнезахист дерев'яних конструкцій» на об'єкті: «Відокремлиний підрозділ ПАТ Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» по вул.Іллічівська, буд.108, у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області»; Акт №26/03 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року; Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №26/03 на ВЗ; Підсумкову відомість ресурсів; Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2020 року; Робочий проект: Розділ «Вогнезахист дерев'яних конструкцій»; Регламент роботи з вогнезахисту; Акт перевірки відповідності вогнезахисту від 24.04.2020 за №24/1-04ВЗ; Акт визначення вологості деревини від 30.03.2020 за №30/1-3ВД; Сертифікати відповідності; Звіт з інспектування від 22.04.2020 за №33/12/20; Протокол невідповідностей від 21.04.2020 за №1/12/20; Розпорядження відповідача від 03.02.2020 за №01/20 «Про порядок використання аудиторій КВП ЗІЕІТ»; Договір про надання послуг з монтажу системи протипожежного захисту від 11.03.2020 за №11/03АПС; Робочий проект: Розділ «Улаштування системи протипожежного захисту у складі: пожежної сигналізації, системи оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі, передавання тривожних повідомлень»; Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Закритому акціонерному товариству «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій»; Акт прийняття виконаних робіт з перевірки пожежних кран-комплектів від 27.01.2020; Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки; Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; Обсяги та норми забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту працівників КВП ЗІЕІТ; Заявка відповідача на проходження навчання з питань цивільного захисту на Криворізьких територіальних курсах ЦЗ та БЖД (І категорія) у 2021 році; Журнал інструктажу працівників КВП Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій; Програма загальної підготовки працівників КВП ЗІЕІТ з питань цивільного захисту; Посвідчення про проходження навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки ОСОБА_2 ; Рахунок-фактуру №Р08/90 від 10.08.2020; Платіжне доручення №670 від 14.08.2020; лист відповідача від 20.07.2020 за №68 на адресу директора КП «Кривбасводоканал»; Акт розмежування балансової приналежності мереж водовідведення та експлуатаційної відповідальності сторін; лист відповідача від 16.07.2020 за №66 на адресу начальника ГУ ДСУНС у Дніпропетровській області; лист ГУ ДСУНС у Дніпропетровській області від 24.07.2020 за №4902-3334/49-07 «Про розгляд обсягів забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту» з Додатком на адресу відповідача; Відомості про перевірку знань ОСОБА_1 ; Інструктаж з дотримання правил пожежної безпеки під час тестування зовнішнього незалежного оцінювання; Проведення протипожежного інструктажу для працівників пункту ЗНО-20 у Відокремленому підрозділі ПрАТ ПВНЗ ЗІЕІТ; Журнал обліку проведених навчань керівного складу та працівників з питань цивільного захисту та техногенної безпеки; Журнал обліку проведених навчань керівного ЦО з питань цивільного захисту та техногенної безпеки.
Враховуючи наведене, вбачається, що на день судового засідання (17.08.2020) залишились не усунутими такі порушення наведені в Акті перевірки №23/14 від 19.02.2020 та позовній заяві: 1) допущено захаращення; закладання приямок віконних прорізів цокольного поверху; 2) допущено встановлення на вікнах приміщень 1-го поверху (лекційна аудиторія №101, кабінет бухгалтера, кабінет деканату, кабінет учбової частини, кабінет заступника з АГР) грат які не розкриваються, розсуваються або знімаються. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті); 3) не проведено перевірку системи блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; 4) будівля навчального корпусу не обладнана системою пожежної сигналізації; 5) будівля навчального корпусу не обладнана системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей; 6) допущено виконання внутрішнього протипожежного водогону будівлі з пластикових труб, а не з металевих; 7) не забезпечено здійснення навчання керівного складу та працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.
При цьому, відповідачем надано до суду: Договір про надання послуг з монтажу системи протипожежного захисту від 11.03.2020 за №11/03АПС; Робочий проект: Розділ «Улаштування системи протипожежного захисту у складі: пожежної сигналізації, системи оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі, передавання тривожних повідомлень»; Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Закритому акціонерному товариству «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій».
Однак, відповідачем не надано до суду доказів які б могли свідчити про фактичне обладнання будівлі навчального корпусу системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, у тому числі: Акт наданих послуг (передбачений п.3.3 Договору про надання послуг з монтажу системи протипожежного захисту від 11.03.2020 за №11/03АПС); Акт наданих послуг КБ-2 та Довідку КБ-3 (передбачені п.4.1 Договору про надання послуг з монтажу системи протипожежного захисту від 11.03.2020 за №11/03АПС).
У Заявці на проходження навчання з питань цивільного захисту на Криворізьких територіальних курсах ЦЗ та БЖД (І категорія) відповідачем не обґрунтовано зазначається про проходження навчання з питань цивільного захисту у 2021 році.
Документальних доказів повного усунення порушень наведених в Акті перевірки №23/14 від 19.02.2020 - відповідач до суду не надав.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем у повному обсязі не усунуті наведені в Акті перевірки №23/14 від 19.02.2020 порушення.
У суду не викликає зауважень до викладеного в Акті перевірки №23/14 від 19.02.2020 та позовній заяві як порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Так, п.1.1 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених 30.12.2014 наказом Міністерства внутрішніх справ України, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (надалі - «Правила пожежної безпеки в Україні»), передбачено, що усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах (п.1.1 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні»).
Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п.1.2 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні»).
Відповідно до п.2.5 глави 2 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні» у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Роботи, пов'язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (п.2.6 глави 2 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»).
Згідно з п.2.12 глави 2 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні» забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені.
Як зазначено у п.2.13 глави 2 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні», приямки віконних прорізів підвальних і цокольних поверхів треба регулярно очищати від горючих матеріалів. Не допускається їх захаращувати або закладати віконні прорізи.
Відповідно до п.2.16 глави 2 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні» у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно з п.2.3 глави 2 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні» під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
Як зазначено у п.1.24 глави 1 розділу ІV «Правил пожежної безпеки в Україні», забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.
У п.16 розділу ІІ «Правил пожежної безпеки в Україні» зазначено, що посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».
Згідно з п.20 розділу ІІ «Правил пожежної безпеки в Україні» приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.
Відповідно до п.12 «Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», затвердженого 26.06.2013 постановою Кабінету Міністрів України №444 (надалі - «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»), з метою належної організації навчального процесу, забезпечення послідовності теоретичного і практичного навчання на підприємствах, в установах та організаціях розробляються і ведуться планувальні, облікові та звітні документи.
У п.14 «Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» зазначено, що особи, що залучаються підприємствами, установами та організаціями (в тому числі на умовах договору) до проведення інструктажів, навчання і перевірки знань з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зобов'язані пройти спеціальну підготовку на територіальних курсах, у навчально-методичних центрах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності відповідно до вимог типового положення про них.
Як зазначено у пп.4 п.2.1 глави 2 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу.
Згідно з п.4 розділу І «Правил пожежної безпеки в Україні» пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Відповідно до п.2.2 глави 2 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні» керівники об'єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та забезпечити їх технічне обслуговування.
Як зазначено у п.2 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.
У п.2 ч.2 ст.35 Кодексу цивільного захисту України зазначено, що радіаційний і хімічний захист населення і територій забезпечується: завчасним накопиченням і підтриманням у готовності: а) засобів колективного та індивідуального захисту; б) приладів радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю; в) засобів фармакологічного протирадіаційного захисту для йодної профілактики населення, рятувальників та персоналу радіаційно небезпечних об'єктів радіоактивними ізотопами йоду з метою запобігання опроміненню щитоподібної залози.
Згідно з п.5 «Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю», затвердженого 19.08.2020 постановою Кабінету Міністрів України №1200 (надалі - «Порядок забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю»), обсяги забезпечення непрацюючого населення засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типи, а також місця зберігання визначаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями за погодженням з ДСНС.
Відповідно до п.6 «Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» обсяги забезпечення населення, яке працює в зоні можливого хімічного забруднення (крім працівників центральних органів виконавчої влади, інших державних органів), та працівників об'єктових формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типи, а також місця зберігання визначаються суб'єктами господарювання за погодженням з територіальним органом ДСНС.
Як зазначено у п.7 «Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю», обсяги забезпечення територіальних формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами радіаційного та хімічного захисту, а також місця їх зберігання визначаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.
У п.8 «Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» зазначено, що обсяги забезпечення працівників центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, які працюють у зоні можливого хімічного забруднення, засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типи, а також місця зберігання визначаються центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами за погодженням з ДСНС.
Згідно з п.9 «Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» номенклатуру засобів радіаційного та хімічного захисту, а також норми забезпечення ними визначено згідно з додатком до цього Порядку.
Відповідно до п.6 «Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів», затвердженої 23.02.2006 наказом МНС України №98, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.03.2006 за №286/12160 (надалі - «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів»), ідентифікація передбачає аналіз структури об'єктів господарської діяльності та характеру їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення НС, а також визначення рівнів можливих НС.
Як зазначено у п.7 «Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів», у процесі ідентифікації розглядаються і ураховуються внутрішні і зовнішні чинники небезпеки. Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будов, споруд, обладнання, технологічних процесів об'єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території. Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо не пов'язані з функціонуванням об'єкта господарської діяльності, але можуть ініціювати виникнення НС на ньому та негативно впливати на її розвиток (природні явища та аварії на об'єктах, які розташовані поблизу).
У п.9 «Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» зазначено. що ідентифікацію проводять відповідальні особи об'єктів господарської діяльності. Ідентифікацію об'єктів, які визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади відповідно до пункту 2 цієї Методики, проводять призначені ними особи.
Згідно з п.10 «Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» відповідальні особи об'єктів господарської діяльності, які проводять ідентифікацію, узгоджують результати ідентифікації з місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту. Форма Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки (далі - Повідомлення) наведена у додатку 1 до пункту 12 Положення.
Відповідно до п.11 «Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки надається до місцевого органу державного нагляду у сфері цивільного захисту для узагальнення результатів проведення ідентифікації.
Як зазначено у п.8 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.
Згідно з п.4 глави 6 розділу V «Правил техногенної безпеки», затверджених 05.11.2018 наказом Міністерства внутрішніх справ України №879, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за №1346/32798, допуск до роботи працівників здійснюється тільки після проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки.
Судом вивчено й інші норми права, які згадуються в Акті перевірки №23/14 від 19.02.2020.
Суд вважає, що виявлені позивачем під час позапланової перевірки відповідача як кожне правопорушення окремо, так і всі правопорушення в цілому створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Звідси, на думку суду, залишення не усуненим відповідачем хоча б одного з порушення наведеного в Акті перевірки №23/14 від 19.02.2020 залишає існування загрози життю та/або здоров'ю людей.
Як зазначено у ст.1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: суб'єкт господарської діяльності - юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки; об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру; (…).
У п.1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого 16.12.2015 постановою Кабінету Міністрів України №1052, зазначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно з пп.48 п.4 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого 16.12.2015 постановою Кабінету Міністрів України №1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідачем не подано до суду доказів відсутності зазначених у позові порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей під час експлуатації ним об'єкту, що перевірявся позивачем.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідачем документально не доведено, що на день судового розгляду справи усунуті підстави для вжиття заходів, зазначених у позовній заяві.
При цьому, у ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено: «1.Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; … перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); … Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). …».
Враховуючи наведені норми права та те, що компетентним суб'єктом владних повноважень з питань існування загрози життю та/або здоров'ю людей при порушенні вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є позивач, то суд вважає обґрунтованою позицію позивача наведеною у позові, що безперечним доказом усунення відповідачем порушень буде відповідний Акт позапланової перевірки, складений позивачем, про усунення відповідачем виявлених порушень у повному обсязі.
Однак, на день судового засідання до суду не надано відповідного Акту позапланової перевірки, складеного позивачем, про усунення відповідачем виявлених порушень у повному обсязі.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи проти позову відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 12, 139, 143, 243-246, 262 КАС України, суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Приватного акціонерного товариства "Приватний вищий навчальний заклад "Запорізькій інститут економіки та інформаційних технологій" (69041, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Кияшко, буд.16-Б; код ЄДРПОУ 22115979), розташованої за адресою: 50007, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Гетьманська (Іллічівська), буд.108, шляхом зобов'язання Приватне акціонерне товариство "Приватний вищий навчальний заклад "Запорізькій інститут економіки та інформаційних технологій" (69041, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Кияшко, буд.16-Б; код ЄДРПОУ 22115979) повністю зупинити експлуатацію будівлі за вказаною адресою, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Короленка, буд.4; код ЄДРПОУ 38598371).
У стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання адміністративного позову до суду - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення виготовлено у повному обсязі 25.08.2020.
Суддя О.О. Прасов