про залишення позовної заяви без руху
31 серпня 2020 рокум. Ужгород№ 260/2814/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
25 серпня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, якою просить: 1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо непроведення повного розрахунку при звільненні - невиплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 , в день його виключення із списків частини - 23 грудня 2016 року; 2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену статтею 15 частиною 2 абзацом 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 12 повних календарних років вислуги військової служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, враховуючи раніше виплачені суми одноразової грошової допомоги при звільнені, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши зміст позовної заяви, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 160 частини 5 пунктів 4, 5 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд, визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо непроведення повного розрахунку при звільненні, а саме щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Однак, у позовній заяві, позивач обґрунтовує свої вимоги щодо невиплати в повному розмірі одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за неотримане речемо майно, компенсації ПДФО у розмірі 18% із суми компенсації за речове майно, а у обґрунтування початку шестимісячного строку звернення до суду, зазначає, що невиплата індексації заробітної плати, що являється складовою грошового забезпечення є продовжуючою бездіяльністю відповідача.
Відповідно до статті 122 частин 1,2 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 161 частини 6 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить суд зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену статтею 15 частиною 2 абзацом 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 12 повних календарних років вислуги військової служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, враховуючи раніше виплачені суми одноразової грошової допомоги при звільнені.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону N 2011-XII, військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У пункті 1 постанови «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» № 889 від 22 вересня 2010 року, встановлено, щомісячну додаткову грошову винагороду: 1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 4) військовослужбовцям Національної гвардії (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати цієї винагороди визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 зазначеної постанови).
Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 Інструкції «Про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України» , затвердженої Наказ Міністра оборони України 15 листопада 2010 року № 595, виплата винагороди військовослужбовцям з 1 січня 2014 року здійснюється у розмірі 60 % місячного грошового забезпечення.
За пунктом 5 Інструкції № 595, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою № 889 та Інструкцією № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
Таким чином, в даному випадку застосовується шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
ОСОБА_1 , відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_3 № 319 від 23 грудня 2016 року, звільнений з військової служби наказом начальника ЗТУ НГУ від 12 грудня 2016 року № 72 о/с у запас ЗС України через сімейні обставини або інші поважні причини та виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 23 грудня 2016 року.
Однак, позовну заяву до суду надіслано 19 серпня 2019 року, засобами поштового зв'язку та, яка надійшла до суду 25 серпня 2020 року, що вбачається з відбитку печатки канцелярії Закарпатського окружного адміністративного суду.
Одночасно зі зверненням з даним позовом до суду позивач заяву про поновлення процесуальних строків із зазначенням поважності причин пропуску не подавав.
Згідно з статтею 123 частиною 1,2 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на вищенаведене, позивачу необхідно обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду та подати відповідну заяву.
Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- позовну заяву у новій редакції у двох екземплярах із обґрунтуванням позовних вимог;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку або докази того, коли саме він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
4. Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.В.Скраль