про залишення позовної заяви без руху
31 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/13517/20
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання виплатити матеріальну шкоду,
встановив:
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом про визнання протиправними дій, зобов'язання виплатити матеріальну шкоду.
Перевіряючи позов на відповідність його вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Дослідивши поданий позов, суд прийшов до висновку, що зміст позовних вимог не узгоджується з приписами статті 5 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Так, згідно ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Таким чином, враховуючи, що позивачем подано позов з однією вимогою майнового характеру та з ціною позову 84999,87 грн., судовий збір становить 2102,00 грн.
Позивач до позовної заяви надав платіжні доручення від 09.07.2020 та від 17.07.2020 про сплату судового збору у загальній сумі 1275,00 грн.
Таким чином, сума недоплаченого судового збору становить 827,00 грн.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Згідно висновків Верховного Суду, наведених ним в постановах від 10.10.2019 справа № 140/721/19, від 21.02.2020 справа №340/1019/19, від 30.09.2019 справа №340/685/19, у спорах щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, строк звернення до суду встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, яка передбачає місячний строк звернення до суду.
З огляду на те, що відшкодування шкоди за даним позовом також пов'язано з зобов'язанням, яке виникло під час проходження особою публічної служби, прогнозованим є поширення наведених висновків Верховного Суду на спірні правовідносини.
Тобто, до спірних правовідносин застосуванню підлягає місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З позову вбачається, що позивач просить відшкодувати вартість майна особою, яка перебувала на посадах, віднесених до публічної служби.
Як зазначає позивач, його звернення обумовлено невиконанням відповідачем обов'язку щодо добровільного відшкодування шкоди, заподіяній державі, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.01.2018 №76 "Про призначення службового розслідування по факту недостачі майна під час здачі-прийому посади 1 танкової роти танкового батальйону". Однак, жодного доказу на підтвердження того, що наказ доведений до відома ОСОБА_1 , суду не надано. Також, у матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про його обов'язок відшкодувати виявлену шкоду будь-яким іншим чином, окрім ознайомлення з наказом. Отже, відсутні докази відмови ОСОБА_1 відшкодувати вартість збитків у добровільному порядку.
Таким чином, й дату початку перебігу строку звернення позивача до суду з даним позовом (після відмови особи добровільно відшкодувати завдану шкоду) наразі встановити неможливо.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно приписів Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
З огляду на викладене, позивач має надати до суду докази повідомлення відповідача про обов'язок відшкодувати завдану шкоду, документи або пояснення щодо того, чому позивач вважає, що ОСОБА_1 відмовився від відшкодування шкоди у добровільному порядку, оскільки саме відмова відповідача породжує право позивача на звернення до суду та є визначальною при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду.
Враховуючи викладені обставини, є підстави для залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків шляхом подання:
- нової (уточненої) позовної заяви (у 2-х примірниках) із викладенням позовних вимог, які відповідають положенням ч. 1 ст. 5 КАС України;
- подання до суду доказів доплати судового збору у сумі 827,00 грн.;
- належним чином засвідчених копій документів, з яких вбачається повідомлення відповідача про обов'язок відшкодувати завдану шкоду, а також докази відмови ОСОБА_1 відшкодувати шкоду у добровільному порядку;
- за необхідності заяви про поновлення пропущеного строку.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко