31 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/3991/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування в частині наказів, поновлення на посаді, зобов'язання здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 31.01.2020 №127 "Про застосування дисциплінарних стягнень";
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 05.02.2020 №33 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , начальника сектору кримінальної поліції Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 07.02.2020;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору кримінальної поліції Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 07.02.2020;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.02.2020 по дату фактичного поновлення.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що за результатами службового розслідування, проведеного комісією ГУНП в Житомирській області, видано наказ від 31.01.2020 №127 "Про застосування дисциплінарних стягнень". Відповідно до п. 1 вказаного наказу за грубе порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині недотримання Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині бути вірним Присязі поліцейського, п. 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині запобігання вчиненню правопорушень, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції, п. І розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчинення дій, несумісних з вимогами, що висуваються до професійних та моральних якостей поліцейського, застосовано до начальника сектору кримінальної поліції Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. З фактом вчинення кримінального правопорушення він не погоджується, вважає, що відповідачем його звільнено незаконно.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до розгляду.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу, а саме начальником сектору кримінальної поліції Ємільчинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області та є службовою особою, яка займає відповідальне становище, на якого відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України покладено обов'язки діяти лише у межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України і законами України, а також те, що він є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбачені ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", відповідно до ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Під час службового розслідування встановлено, що 01.11.2019 другим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019060000000043 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) КК України. Ці обставини є несумісними зі званням поліцейського, а тому застосоване дисциплінарне стягнення вважає законним.
Ухвалою суду від 06.07.2020 закрито підготовче засідання. Протокольною ухвалою від 17.08.2020 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі, дослідивши належним чином зібрані докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у поліції на посаді начальника сектору кримінальної поліції Ємільчинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області.
З повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 28.01.2020 вбачається, що слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, розглянувши матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні №42019060000000043 від 01.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 368 КК України, встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до вимог ст. ст. 7, 36, 38, 40, 42, 216, 218, 276- 279 КПК України повідомив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Радомишль, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , працюючому на посаді начальника сектору кримінальної поліції Ємільчинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області, про те, то він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Наказом Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 28.01.2020 №115 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію за фактом внесення відомостей до ЄРДР №42019060000000043 від 01.11.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.01.2020 у справі №686/2140//20 (провадження №1-кс/686/1458/20) застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 27.03.2020.
Відповідно до пункту 1 наказу Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 31.01.2020 №127 за грубе порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині недотримання Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині бути вірним Присязі поліцейського, п. 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині запобігання вчиненню правопорушень, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, несумісних з вимогами, що висуваються до професійних та моральних якостей поліцейського, застосовано до начальника сектору кримінальної поліції Ємільчинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
У зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 05.02.2020 №33 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , начальника сектору кримінальної поліції Ємільчинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області, звільнено зі служби в поліції.
Підставою для винесення оскаржуваних наказів слугував висновок про результати службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР №42019060000000043 від 01.11.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, та порушення службової дисципліни.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію України" від 02.07.2015 №580-VIII (в редакції, чинній на момент винесення спірного наказу, далі - Закон №580-VIII).
Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (ч. 1 ст. 1 Закону №580-VIII).
Основні обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIII.
Зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема, домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Статут).
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною першою статті 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до положень статті 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення та його види визначенні ст. 13 Статуту.
Аналіз наведених положень є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Статуту закріплено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2 ст. 14 Статуту).
Згідно з п. 3 ст. 14 цього Статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (п. 4 ст. 14 Статуту).
Поряд з цим, ч. 7 ст. 19 Статуту врегульовано, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Наказом ГУНП у Житомирській області від 28.01.2020 №115 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію за фактом внесення відомостей до ЄРДР №42019060000000043 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та порушення службової дисципліни окремими працівниками Новоград - Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області.
За результатами службового розслідування затверджено висновок "Про результати службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №42019060000000043 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України", на підставі якого застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
У висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_1 14.10.2019 під час об'їзду осіб, які займаються купівлею-продажем металобрухту на території Ємільчинського району Житомирської області, прибув до приватного домоволодіння ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де під час спілкування з ОСОБА_2 висловив останній вимогу щодо місячної сплати неправомірної вигоди в розмірі 100 доларів США за подальшу безперешкодну діяльність, пов'язану з купівлею - продажем металобрухту в с. Бараші Ємільчинського району Житомирської області. У подальшому, 20.11.2019 ОСОБА_1 без попередньої домовленості приїхав до приватного домоволодіння ОСОБА_2 . Перебуваючи на території вказаного домоволодіння, ОСОБА_1 , використовуючи своє службове становище у власних інтересах, з метою одержання для себе неправомірної вигоди, діючи умисно, за наслідками здійснення вимагання одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 1000 гривень за непроведення перевірок, невжиття заходів реагування за наслідками їх проведення, непритягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності, під час здійснення останньою підприємницької діяльності, яка полягає у купівлі-продажі металобрухту на території Ємільчинського району Житомирської області. Не зупиняючись на вчиненому, діючи із корисливих мотивів, 27.01.2020 ОСОБА_1 близько 14 год. 24 хв., реалізуючи свій злочинний умисел, з метою одержання для себе неправомірної вигоди, діючи умисно, висловив ОСОБА_2 вимогу щодо надання неправомірної вигоди у розмірі 4000 гривень шляхом грошового переказу на його особисту банківську картку "Укргазбанк" НОМЕР_1 . За наслідками здійснення вимагання ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у сумі 4000 гривень на особисту банківську картку "Укргазбанк" НОМЕР_1 за непроведення перевірок, невжиття заходів реагування за наслідками їх проведення, непритягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності за здійснення останньою підприємницької діяльності, яка полягає у купівлі-продажі металобрухту на території Ємільчинського району Житомирської області.
Оцінюючи ці обставини, судом враховується, що процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок №893).
Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт 1 розділу V Порядку №893).
Пунктом 4 розділу V Порядку №893 передбачено, що службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування (п. 2 розділу VI Порядку №893).
Відповідно до положень п. 5 розділу VI Порядку №893 у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.
Вирішуючи даний спір, суд вважає, що висновок службового розслідування містить лише інформацію, отриману ГУНП у Житомирській області з приводу вчиненого позивачем корупційного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, а матеріали службового розслідування фактично ґрунтуються на матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019060000000043.
Як встановлено судом, у ході проведення службового розслідування були опитані лише працівники поліції, які не повідомили жодної інформації про фактичні обставини інкримінованого позивачу правопорушення. При цьому, у ході судового розгляду справи, позивач категорично заперечував проти пред'явленої підозри, наводячи свої аргументи стосовно обставин спілкування з ОСОБА_2 . Зокрема, позивач вказав на те, що ніколи не повідомляв їй реквізитів своєї банківської карти, а слідчі дії працівників Територіального управління Державного бюро розслідувань були проведені одразу ж після зарахування коштів на його банківський рахунок. При цьому, ці обставини мали місце у момент закінчення законно визначених строків проведення слідчих дій, а тому такий розвиток подій він вважає штучно створеним, що і має доводити в межах судового розгляду кримінальної справи. Твердження відповідача стосовно того, що в силу своїх функціональних обов'язків мав бути обізнаним з усіма фактами незаконної діяльності на підвідомчій йому території, а відтак і повідомляти про них, вважає надуманими. Деякі з опитаних у ході службового розслідування осіб взагалі не є його безпосередніми керівниками, а тому йому незрозуміло як вони можуть надавати йому службову характеристику.
Отже, суд констатує, що обставин, за яких позивач скоїв дисциплінарний проступок, його причин і умов у висновку службового розслідування не встановлено, так само як і не зроблено висновку про те, чи підтвердилися відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування.
У свою чергу, в оскаржуваному наказі зазначено виключно інформацію з кримінального провадження і взагалі немає посилань на обставини, встановлені під час службового розслідування.
У жодному разі не заперечуючи право роботодавця звільнити зі служби працівника, що скоїв проступок, не сумісний зі званням поліцейського, суд не може визнати правомірним таке право, реалізоване лише на матеріалах кримінального провадження, без встановлення цих обставин самим роботодавцем.
Саме лише посилання на публікацію в пресі інформації про вчинене позивачем правопорушення теж не може бути визнане достатньою підставою для реалізації дисциплінарного стягнення, позаяк відповідачем не було здійснено повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку.
Суд погоджується з аргументами позивача, що твердження відповідача стосовно того, що в силу своїх функціональних обов'язків позивач бути обізнаним з усіма фактами незаконної діяльності на підвідомчій йому території, а відтак і повідомляти про них, є формальними та необґрунтованими.
Враховано судом і обставини проходження позивачем служби в поліції, зокрема, факти попереднього притягнення його до дисциплінарної відповідальності. З цього приводу позивач пояснив, що частково це було обумовлено тим, що він як керівник несе особисту відповідальність за підлеглих йому працівників, а тому за їх проступки відповідальність накладається і на нього. У той же час, позивач має і заохочення, а також статус учасника бойових дій за участь в антитерористичній операції. Відомостей, яким чином ці обставини були оцінені відповідачем при обранні виду дисциплінарного стягнення, висновок службового розслідування не містить, що також вказує на відсутність розуміння мотивів, якими керувався відповідач, обираючи саме такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення.
Отже, враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку відповідачем не доведений, а тому підстави для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби не доведені відповідачем.
Одночасно суд зазначає, що провівши належним чином службове розслідування та безпосередньо встановивши відповідні факти і обставини, відповідач не був би позбавлений можливості реалізувати своє право на звільнення саме у порядку дисциплінарного провадження працівника, дії якого спричинили негативну реакцію суспільства. Однак таких дій у встановленому законом порядку ним вчинено не було.
При цьому, вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена пунктом 10 частини першої статті 77 Закону №580-VІІІ, тоді як для звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення недостатньо одного факту відкриття кримінального провадження, а необхідним є підтвердження службовим розслідуванням відповідних обставин.
Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі №817/1218/16.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 7 листопада 2002 року по справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.
У рішенні від 10.02.1995 по справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Також слід зазначити, що 26.09.2006 Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Грабчук проти України" зазначив, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону. Цього достатньо, навіть за відсутності жодного формального висновку, що існує деяка підстава припустити, що посадова особа вважає цю особу винною. Питання, чи, порушує, твердження посадової принцип презумпції невинуватості, має бути з'ясоване у контексті тих фактичних обставин, у яких це твердження було зроблене.
Суд зазначає, що станом на час розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні відомості про притягнення позивача до кримінальної відповідальності (набрання законної сили відповідним рішенням суду), що, у свою чергу, свідчить про недоведеність вини позивача у правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Окрім того, жодних доказів, які б свідчили про недотримання позивачем положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського в матеріалах службового розслідування немає. Кожне з порушень повинно бути доведено та підкріплено відповідними доказами, при цьому наявність лише загального посилання не доводить наявність такого порушення.
Наведені обставини свідчать про незаконність звільнення позивача зі служби в поліції, що в силу статті 235 Кодексу законів про працю України є підставою для поновлення його на займаній посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Щодо позовних вимог про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно приймаючи рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
Таким чином, при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають застосуванню положення Порядку №260.
Так, пунктом 9 Порядку №260 визначено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Пункт 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачає, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Національної поліції в Житомирської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07.02.2020 по день винесення рішення по справі включно.
Відповідно до положень ст. 371 КАС України судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та нарахування і виплати суми середнього грошового забезпечення за один місяць допустити до негайного виконання.
Підстави, передбачені вимогами ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі, відсутні.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255 КАС України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, Житомир, 10008, РНОКПП/ЄДРПОУ: 40108625) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 31.01.2020 №127 "Про застосування дисциплінарних стягнень".
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 05.02.2020 № 33 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , начальника сектору кримінальної поліції Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 07.02.2020.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору кримінальної поліції Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 07.02.2020.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07.02.2020 по день винесення рішення по справі включно.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та нарахування і виплати суми середнього грошового забезпечення за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення виготовлено: 31.08.2020.
Суддя Н.М. Майстренко